Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2623
Творів: 47906
Рецензій: 92717

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Чекання

© Юрій, 14-11-2009
Чекання

«Життя – це суцільне чекання. Малий ждеш, коли виростеш. Підріс трохи - чекаєш, коли заберуть з садочку. Трохи старший - коли в школі будуть канікули чи, бодай, перерва між уроками. Затим - коли та школа взагалі скінчиться. Те саме  у вузі. Почав парубкувати - чекаєш, коли дівчина прийде на побачення; нагулявся - коли піде після. Одружився - очікуєш народження дитини, як вона піде сама ніжками, а ще більше, що сама ходитиме в туалет, аби не прати пелюшки і не мити по кілька раз на добу дитячі сідниці. Дожидаєш, коли  твоє дитя навчиться говорити, щоб подякувало тобі за твоє чекання. Потім – коли воно піде в садочок і в школу. А далі вже й твоя дитина починає чекати. І так по колу…
На роботі чекаєш вихідних відпустки; в барі - коли принесуть пиво; в магазині - дадуть здачу. Чекаєш коли приїде маршрутка, злетить твій літак, а ще більше – коли приземлиться. Вичікуєш, дивлячись на поплавок, коли клюне рибина, а на футболі – коли наші заб’ють гол. А якщо забили наші, то чекаєш, щоб тепер не забили нашим.
Все життя суцільне чекання. Захворів – чекаєш одужання. Одужав – починаєш чекати на рибалку, футбол і пиво.
Холод – чекаєш на тепло, гаряче – хочеться прохолоди. Вдень думаєш - скоріше б ніч та виспатись. Лягаєш спати – щось на душі неспокійно, темно, хочеться сонце побачити швидше.  
Чого ми чекаємо? Закінчується одне чекання, починається одразу інше. Де йому кінець?» - розтікалися думки по подушці.  
- А ти не зрозумів до цього часу? – налякав незнайомий голос.
- Хто це? Я ж сам з собою розмовляю уві сні. Чи це не сон?  
- Спи-спи…
Перед під’їздом шістнадцятиповерхівки, де мали виносити покійника, в невеличкій юрбі родичів, сусідів колег і тих приблудних, яким  однаково цікаво, кого ж там хоронять чи видають заміж, шепотілися:
- Боже ти мій, такий молодий.
- Ще жити і жити.
- Тільки п’ятдесят вісім років.
- Кажуть, помер під ранок. Жінка будити його на роботу, а він вже мертвий, але ще теплий.
- Добра людина, значить. Гарна смерть.
- Хороший був сусід. Порядний. Не буянив.
- Ніби, не пив.
- Не дуже й хворів. Раз тільки швидка до них приїжджала.
- Часто з вудками на вихідних можна було бачити.
- Все чекав пенсії.
- Еге ж, казав, от вийду на пенсію – заживу.
- Дочекався.
Хтось тихенько кілька разів схлипнув - чи за мерцем, чи за чимось своїм нестримно сумним на душі.
Ю.КОВАЛЬСЬКИЙ

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

А ще ми очікуємо на Годо

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Богдан Коломійчук, 16-11-2009

Буденно про вічне.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 15-11-2009

Цікаво...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зіронька, 14-11-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75795912742615 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …