

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	847
Творів:	12969
Рецензій:	20344

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Оповідання

ТРИ (оповіді з циклу) (Уривок)

© Ежен Щукін, 03-08-2006
1. Порптрет мерця замолоду, або історія однієї зустрічі - Курва мать ! - вигукуєш. - Скільки вас треба вчити, дівчата?! Порухом нетверезої руки підхоплюєш ледь почату пляшку "вишні- на-коньяку" і вливаєш у себе. Приємне тепло полонить твоє тіло і ти, ніби загіпнотизований, випиваєш усе до останньої краплі. Перед самим виходом закріплюєш ефект чаркою "зубрівки", з якої, власне, і починалась фестина, та поринаєш у цю чудову новорічну ніч. Твої друзі йдуть поруч. Ось вони - нездалі музиканти і письменники (ух!), про яких, схоже, забула муза. Тому вони і нічого путнього не написали за останні роки, як, зрештою, і ти. Все, на що ви тепер здатні, це пити, курити і згадувати про минуле. Тоді ви були молодими, мали повно амбіцій і планів на майбутнє. Декому з вас (як от тобі) навіть пощастило надрукувати свої доробки у місцевих виданнях. Вас усюди запрошували, усюди хотіли. Майбутнє містечка, майбутнє області, майбутнє країни... Час змінює все. Час руйнує все. Ось так і ви. Життя потаргало вас добрячи, при чому, не без відповідних наслідків. Видання власних книг та реалізація творчих ідей стали ще примарнішими, як і ваше життя. Тільки ти один ще не відступаєш і намагаєшся щось заримувати, продумати гармонію і, взагалі, надієшся на краще (хоч не так глибоко всередині відчуваєш, що краще вже не буде). Зупинившись, дістаєш із кишені свої "Gitanes" ( себто ПРИЛУКИ) і роздаєш кожному по сигареті. Всі встигають підкурити від одного сірника (а вас аж п'ятеро) і ви продовжуєте рух у напрямку центру міста. Якщо вірити Прохаську, а ти, безумовно, віриш і навіть довіряєш, вечір закінчиться тоді, коли закінчаться сигарети. Судячи з усього, сьогоднішній вечір ще триватиме. (...) Не встигаєш оговтатись після походу, як з-під руки котрогось із твоїх колег виникає пляшка горілки. Ви п'єте, вам добре. Саме у такі моменти розумієш, що відносність твого буття, як і всіх інших категорій на цій нещасній планеті, також є відносною, і що не все так погано. Ти навіть забуваєш про свій недавній провальний виступ. Тобі на це стає просто насрати. Головним залишається лише одне - ви сьогодні разом і у цей вечір ніщо більше не має значення (…and nothing else matters.., чи як би там воно не було). Проте, прозріння триває не довго. В якийсь момент ти починаєш усвідомлювати, що деякі речі вже перебувають поза твоїм контролем. Голос стає більш грудним і набуває неповторних басових обертонів. Після цього усі подальші події та обличчя зливаються у єдину аморфну сув'язь, виділити з якої щось просто неможливо, і тому на ранок лишаються лише окремі картинки. Побудувати причинно-наслідкові ланцюжки між цими зображеннями нереально і через це в голові крутиться куди більше запитань, аніж спогадів. Це так, ніби ти живеш у двох паралельних світах, але відокремлено. Перебуваючи в одному з них, абсолютно забуваєш про існування іншого. Може, так навіть краще - це полишає надії на те, що ти не зійдеш з розуму. Принаймні у найближчий дні...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Є пропозиція - давайте творити літературу майбутнього
На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© М.Гоголь, 04-08-2006

Країна нетверезої прози
© Злюка Бобер, 04-08-2006

Згенеровано за 0.0166058540344 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

ТРИ (оповіді з циклу) (Уривок)

Є пропозиція - давайте творити літературу майбутнього

Країна нетверезої прози