Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46327
Рецензій: 90460

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Альтернативна історія

Про голодомор

© Андрій, 04-09-2009
   Є думка, що голодомор 1932-1933 років був геноцидом.
   В дійсності голодомор 1932-1933 був не геноцидом, а классовою боротьбою.
   Геноцид – це повне тотальне винищення нації до останього її представника. Геноцид планували провести фашисти, повністю винищивши єврейську і циганську нації, слов’янську націю планувалось винищити на 2/3, решту зробити рабами, частину з них стерилізувати, а решту з часом ассимілювати, так само, як римська імперія ассимілювала багао підкорених народів.
   Іосиф Віссаріонович Сталін був секретарем  ЦК КПРС з 1922 по 1953 р. Якщо політика голодомору була геноцидом, чому вона продовжувалась всього два роки, забравши життя менше третини населення україни, чому вона не була продовжена до повного знищення українців? Адже у Сталіна був в запасі ще 21 рік. Зрозуміло, що геноцид, який проводили фашисти, було зупинено повним розгромом гітлерівських військ і капітуляціею фашистської Германії. Але що у 1933 – му році зупинило Сталіна, який в наступних роках, зокрема в трагічному 1937 – му, тільки посилював свою владу? Тим більше, голодомор не торкнувся населення міст, вдаривши лише по селам, хоч фашисти активно знищували єврейське населення у містах.
   Відповідь на ці питання лише одна: голодомор не був геноцидом. Він здійснювався не з метою цілковито знищити український народ, а з метою знищення окремого його классу – приватних землевласників, зараз їх називают фермерами, а за радянських часів називали куркулями. Представники цього классу відмовлялися віддавати землі в колгоспи, не піддавались потужній агітаційній компанії комуністів. Протидіяли їхній політиці. Тому було прийняте рішення знищити землевласників фізично.
Але ця поліитика не буда націлена на знищення робочих і селян, які землевласниками не були і виступали найманими робітниками, хоча вони також постраждали від голоду, так як були тісно пов’язані із землевласниками, на яких працювали.
Політика геноциду властива крайнім правим, а не крайнім лівим політичним силам, яким властива політика классової боротьби.
   Для чого знищувати народ, тим паче працьовитий, якщо його можна використати у своїх цілях? Комуністи керувались практичністю – непрактично знищувати десятки мільйонів робочих рук. Хто буде працювати в колгоспах і вирощувати стратегічний продукт експорту – зерно? Хто буде працювати на побудованих під час пришвидшеної індустріалізації 30-х років фабриках та заводах? Переселяти десятки мільйонів робочих і селян з Росії – страшний удар по її економіці, це не припустимо. Тим більше, як показав гіркий досвід Помаранчевої Революції, більща частина українського народу піддається сильній, чітко і злагоджено організованій агітації,  с л і п о    д о в і р я ю ч и   ї й,  і не розуміючи, що так звані лідери просто використовують загітованих громадян заради власної матеріальної вигоди. (На виборах мера Києва люди віддавали свій голос Черновецькому за пакет гречки та пляшку олії. Це була кульмінація) Білша частина Українського народу піддалась агітаційній компанії комуністів, яка була набагато потужнішою за агітаційну компанію помаранчевої команди, відповідно, фізично знищувати загітоване населення не було ніякого сенсу.
   Знищення землевласників голодомором було також і в Росії, Казахстані та інших республіках СРСР. Там штучний голод забрав не менше життів, ніж в Україні.
   Я вважаю голодомор 1932-1933 років злочином комуністичного режиму проти українського народу, але не геноцидом. Злочинці зараз знаходяться на вищому суді – на неупередженому суді історії. Їх судять посмертно.
   Необхідно пам’ятати про жертви репресій, необхідно розуміти злочинну сутність репресій. Але неприпустимо використовувати пам’ять про жертви репресій для розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Використання памяті про жертви репресій задля розпалювання міжнаціональної ворожнечі -  також злочин, як і самі репресії.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

голодомор більше аніж політика Сталіна

На цю рецензію користувачі залишили 13 відгуків
© Olvia, 08-09-2009

[ Без назви ]

© голодомор більше аніж політика Сталіна, 08-09-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© геноцид - це виривання серця...нації..., 05-09-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Петро Муравій, 05-09-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 24 відгуків
© Noelle Daath, 04-09-2009

А звідки у вас відомості, що на сайті є цензура?

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© М.Гоголь, 04-09-2009

Як історик - історику

На цю рецензію користувачі залишили 8 відгуків
© Діма Княжич, 04-09-2009

Пояснюю

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Михайло Карповий, 04-09-2009

Отака думка

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Залєвський Петро, 04-09-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70354080200195 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …