(за кількома столами підставленими один до одного обличчям до публіки сидять депутати, міністри та інша наволоч.
в кінці сидять Я н у к о в и ч, Т и м о ш е н к о, Ю щ е н к о.
крики, улюлюкання і матюки свідчать про те, що йде погоджувальна рада)
Ю щ е н к о. Ну, може погодимося хоч на чомусь?
Ч и й с ь г о л о с. У відставку тебе!
(за сценою гучні кроки.
загальний регіт переривається появою Ш у ф р и ч а.
той мовчки наближується до столу.
одним стрибком він уже на столі.
йде по паперах.
С и м о н е н к о ховається під стіл.
Т и м о ш е н к о випускає кігті і сичить.)
Я н у к о в и ч (розгублено риється в кишенях, обурено вигукує). Бісова жінка. Казав же, шо заточка ще може знадобитися!
Ю щ е н к о (полотніючи, бурмоче мантру). Якщо цього нема в конституції, цього нема насправді. Якщо цього нема в конституції, цього нема насправді. Якщо цього нема в конституції…
Ш у ф р и ч (нависає над Ю щ е н к о м). Ти!!! Ти тут головний??? Де мій “Паркер”?!
(з-під столу з’являється рука з “Паркером”)
С и м о н е н к о (ридає під столом). Націоналізація, експропріація, антинародний уряд. Пережитки минулого ладу. Я більше не буду.
(Ш у ф р и ч зістрибує зі столу.
повільно йде за куліси.
одразу після його зникнення з іншого боку висувається голова іграшкового коника на паличці.
коник озирається.
на ньому на сцену виїжджає А р с е н і й)
А р с е н і й (їдучи на конику). Перемен требуют наши сердца, э-эх, залётныя. Перемен требуют наши глаза, у-ух (під’їжджає до протилежного краю сцени. обертається). От ви за НАТО і я – за, ви проти і я проти. Ви за другу державну і я за, ви проти і я проти. Ми же серйозні люди. Давайте дивитися правді у вічі. Виграє той, у кого краще гасло. Моє – діалектика! І з ним я переможу. (жестом Валєрки з “Невловимих месників” поправляє окуляри і зникає за кулісами.)
А з а р о в. Каззьол. Спєциально абрав час, кали ми прігаломшені.
Т и м о ш е н к о. Вітя, ну видай який-небудь наказ проти цього очкарика.
Ю щ е н к о. Всі погоджуються? Можу, тільки щоби він узгоджувався з конституцією.
Я н у к о в и ч. А хочеш я нацькую на нього Шуфрича?
В с і (шепотом). Тс-с! Не згадуй, а то знову прийде…
(за сценою гучні кроки. С и м о н е н к о знову лізе під стіл)
