Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2574
Творів: 46739
Рецензій: 91126

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Піски у клепсидрі

© Макс Завері, 08-07-2009
Я згадував тебе знову й знову. Твоє волосся… твої очі… твоя шия… твої руки… твій живіт… ти… Ти чарувала мене. Ти не давала мені спокою. Ти забрала всі зайві думки і залишила лише думки про себе. Ти… Тільки ти і більше нікого… Аби ти була поряд… Аби ти була завжди…
Я обводив контури твого тіла рукою, і відчував ніжне тепло. Я обводив контури твого тіла думками, і відчував запаморочення у голові. Я обводив контури твого тіла очима, і відчував як тьмяніє мій зір. Ти сяєш красою… Ти прекрасна…
Мені здається що я чую твій голос… Мені здається що я розмовляю з тобою… Мені здається що ти поруч… Мені здається… Насправді ти так далеко…
Я ніколи не торкався такого волосся як у тебе… ця густота… ця м’якість… цей матовий блиск… Ця досконалість притаманна тільки тобі… тільки твоєму волоссю… тільки твоїй красі…
Я ніколи не бачив таких очей як у тебе… їх колір… він чарував насиченістю відтінків… хоча й був монохромним… їх глибина вмішала у собі всесвіт… хоча й була обмеженою… їх форма була найдосконалішою… хоча й мало відрізнялася від форм інших очей… інших жінок… інших… В моєму житті ніколи не буде інших жінок. Я ніколи не буду дивитися в інші очі.
Я ніколи не цілував такої шиї як твоя. Її ніжність пестила мої губи. Мої губи пестили її… робили її ще ніжнішою…
Я ніколи не відчував такого доторку як доторк твоїх рук. Він спокушав мене… ніжив мене… грав зі мною… Твої руки були тендітними, витонченими… Відчувати твою руку у обіймах своєї долоні було найбільшим щастям для мене. Бажати більшого, здається, не мало жодного сенсу… аби тільки не відпустити тебе…
Я ніколи не притискався до такого живота як у тебе. Я обережно клав голову на його пружну м’якість і насолоджувався… насолоджувався енергією твого тіла забувши про усе на світі. Ніщо не мало для мене сенсу окрім тебе… і ти була поруч!

Але йшов час… Час коли-небудь знищить усе… у нескінченному просторі залишиться лише час… і більше нічого…

Напевно колись і невмирущі єгипетські піраміди схилять голову перед часом і осиплються мільйонами тон жовтогарячого піску котрі вітер розвіє усім світом не залишаючи жодної згадки про їх славетну велич.
Кожен день я пестив тебе своїми доторками та поцілунками. Кожен день обриси твого тіла розпливалися… ставали тьмянішими… вони потроху зникали… я не міг із цим нічого вдіяти…
Ти була моєю пірамідою, а я був безжальним і водночас ніжним бризом… я нищив те що любив… це неможливо було зупинити… із кожним моїм доторком ти помирала…

Але йшов час… Час коли-небудь знищить усе… у нескінченному просторі залишиться лише час… і більше нічого…

Час линув… і ти осипалися графітовим піском…
Я любив тебе без тями… Я не уявляв свого життя без тебе… хоча у тобі й не було ані краплини крові… ані граму плоті… ти була лише малюнком котрий я колись намалював… і тепер, коли мої сльози остаточно змили твоє зображення з пожовклого аркушу, я картаю себе за те, що настільки любив тебе… за те, що обходився з тобою занадто ніжно… за те, що не подарував тобі більш тривалого життя… за те, що не виліпив тебе з глини, або з гіпсу… за те, що створив та знищив тебе своїми ж руками, а тепер не можу відновити… за те, що ти була занадто реальною для мене…
Ти завжди була поряд, у світі реалій, та водночас дуже далеко, у світі малюнку… Я цілував тебе… я кохався з тобою… я пестив тебе… я нестямно любив тебе… і ти відповідала взаємністю… а тепер ти зникла… Життя наситилося сірими градієнтами… Час знищив усе окрім мене… лишилося лише чекати коли він розвіє піски мого тіла просторами всесвіту… І залишиться лише час… і більше нічого…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

ех...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Явна Уляна, 27-11-2009

Галатея. Рекомендую !

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Оксана Яблонська, sevama, 10-07-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.7687840461731 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …