I як мовлено в писанiї: "I прийде по морi нещастя i хвилi на море ударить", так ся i справдило, убо багато бурь пережили-сьми, аж допiру дiстали-сьми Джабаль ат-Тарiку, сирiч Колюмн Геркулесових. Несть слiв достатнiх аби описaти красу i урок земель при Середземному морi. Яко же "Конвалiя" пливла купно з iнними новогаличанськими кораблями купецькими, то часто заходили-сьми в порти Халiфату, а в Андалусiї побувал-єм навiть в столицi єя емiрату, Кортобi, славної своєю бiблioтекою з пiвмiльйоном книг; шпиталями, коїм число п'ятсот; i тисячею суспiльних лазень.
Не описуватиму, що єще увидiл-єм пiд час плаванiя, альбовiм юж багато лiпших од мене за володiнiєм пером мандровникiв учинили се, одбивши на пергаминi своє impression од безтурботної Андалусiї i од яскравого, одвойованого у готiв, Iталiйського емiрату. Не подам i дескрипцiї Золотого Рогу, на вигинi коєго мерехтiла residentia зимова Халiфа - Iстанбул. Скажу єно, же серце ся в мене стисло, гди лютого, числа восьмого, ступил-єм на землю Ак'яру, мiстечка портового, прецє зрозумiл-єм, iж єстем в осередiї свiту - Криму, i, же врихлi перед очима моїми постане мiсто мiст, столиця Халiфату - Багчасарай!
Не виображал-єм собi, же будучи юж в годинi путi до перлини Халiфату, так i не зможу єя увидiти. Виїхали-сьми з Ак'яру длугим processio з вельблудами, кiньми i возами з крамом. Сховавши ся од мряки в могедеклiйнiй гарбi, заснул-єм, лєч пробудил мене єдин з пахолкiв купцiвських i голосом тривожливим прохал якнайхутчiше ся з'явити перед головою каравану. Iдучи, зауважил-єм, же processio зупинене єсть, а очi свої купцi ся уп'яли в мене. Бiля голови каравану нашого було з дюжину вершникiв озброєних, i наляканий голова єно надужал пояснити, же нуреддiн-султан наказал привезти мене до свого замку. За хвилину юж скакал-єм на приготованому для мене конi в оточенiї сiїх атли-аскерiв, в коїх, за кримським звичаєм, цалковито противнiм християнському, волосiє було поголене, а бороди одпущенi. Вiдал-єм, яко шляхтич викшталцоний, же Нуреддiн-султан єсть титул молодшого, третього за вiком, брата Халiфа, обаче одкуль му вiдати ким єстем?
По приїзду не мал-єм змоги навiть оглянути палац зовнi, так хутко мене там завели. Уклонивши ся перед Нуреддiн-султаном, наблизил-єм ся до єго трону. Навдивовижу знайомий рух рукою до боку змусил мене пильнiше ся придивити до сього вельможи. Сторопмл-єм - в золотi i брокатi, передi мною сидiл Ботiй.
