Nuda veritas, Новий Світ одкрил мореплавець, славимий вшисткою Respublica, Ян з Кольна, обаче португалець самозванний, Вашку да Гама, учинил ошуканство премерзенніше і іменовал землю нову на свою честь - Гамерика. Не можучи наругу таку над subjectum своїм толерувати, Найясніший Король наш проголосил володінієм коронним землю ту, повеліл сприяти переселенію там плебсу і шляхти віровизнанія аріанського, а на проханіє їхнє видал edictum, заборонявший вживаніє слова облудного "Гамерика", натомість - Нова Галичина. Там і пливл-єм на кораблі "Конвалія" купно з козаками і Ботієм, зустрінених мною припадком, од'їжджаючи зі Львова.
При Галицькій брамі Ботій розповіл мені таке:
"Учора, як загубили тебе у натовпі, пішли ми шукати чи не потрібен комусь загін козацький, проте, завдяки правлінню нашого короля, давно вже немає воєн ані домових, ані з сусідами. (Тут он якось криво посмiхнул ся i для чогось схопил ся за бiк.) Тож і вирішили ми їхати далі, аж, бач, тебе зустріли!"
Почувши се, запропоновал-єм му їхати зе мною в Данціг, до Яна з Кольна, коєму ординанс віз. Радо погодил ся Ботій, погодили ся і козаки, погодил ся і пан капітан gratis везти нас, альбовім потребували оборони поселенці в Новій Галичині.
Опріч нас і equipage, бул на "Конвалії" князь волоський і буковинський, Орлок. Мешкал он в Парижі, а мандровал задля вилікованія ennui, хороби окрутної, в наших краях невідомої. Шкода, але не дужо мігл-єм дізнавати розкошів од компанії з таким bel esprit співрозмовником, прецє ся призвичаїл князь у Королівстві Французькому до тамтешнього extraordinaire життя: вдень спал у себе в коморі, а вночі шпаціровал палубою.
Гріхи сотворяючи на суходолі, на воді отримали-сьми покараніє, убо і в писанії сказано: "і на море поб'є його потугу". En route до Нової Галичини небагато було бурь, лєч багато загинуло моряків і козаків. Мало не щодень губил ся хтось. І не дивно, прецє море єсть страшне випробованіє для грішників.
