-В тебе не аналітичний склад розуму - тобі не вийде. – Сказала вона.
Я обернувся, вона все ще дивилася на мене.
-Це не твоє, ти створений для іншого, - продовжила вона.
- І для чого ж я по-твоєму створений?.. – Запитав я не без іронії.
- Я не повинна тобі цього казати, ти все знаєш сам, без мене.
- Звідки ж мені знати?? – Я знову глянув на неї, пильно вдивляючись їй прямо в очі, наче намагаючись знайти там відповідь. Та, насправді, я очікував загальновідомої і загальновживаної фрази, яку часто використовують в фільмах для утаємничення: «Прийде час, і ти сам все дізнаєшся. Всьому свій час». Але вона не відповіла.
- Дана справа потребує чітких підрахунків і планів. І в тебе немає найголовнішого – ти не знаєш, для чого це все.
- А як же відома фраза про те, що найголовніше – це бажання? – Знову запитав я, іронічно посміхнувшись.
- Вона вірна. Та у кожному правилі є виняток, при чому часто винятків є більше, аніж правил. Я вважаю, що в даному випадку спрацьовує саме виняток.
Вона як завжди була права, і навіть зараз я це знав. Проте бажання їй не повірити було набагато сильнішим. Це була мрія.
***
У кожної людини є мрія, - навіть у тієї, яка давно забула, що означає мріяти. Мрія закладена у підсвідомості. Насправді у мрії, як і у всього, що закладено в підсвідомості, є підґрунтя. Проблема в тому, що оте саме підґрунтя не очевидне. Хоча раніше ми, можливо, б і відповіли на це питання, але часто наша мрія настільки давня і в нас немає віри в те, що вона коли-небудь збудеться…
І як би це не було банально, в більшості випадків підґрунтям являються стереотипи – тупі, заїжджені і невідомо ким давно придумані стереотипи. Це як в часи СРСР відповідь на питання «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?». Відповідь для всіх (для майже всіх) була очевидною та однаковою. (Звичайно, професія льотчика чи космонавта потрібна, та все ж… Мамі тверезий сантехнік потрібен був більше, коли трубу прорвало, аніж льотчик…)
***
Я зрозумів, що вона мала на увазі. Так, саме підсвідомість. Я й справді на підсвідомому рівні не був готовий написати книгу. В мене були ідеї, в мене було безліч ідей, але я не зовсім розумів, як правильно буде їх поєднати. І склад мого розумі був тут ні до чого. Неможливо створити вартісну річ, не розуміючи, для чого. Неможливо ставити ціль, не відповівши на фундаментальні питання.
***
Завжди, коли людина ставить перед собою ціль, фундаментальні питання є однаковими: навіщо тобі це потрібно? що це тобі дасть? Щоб чесно відповісти на поставлені питання, можна використати одну техніку, надзвичайно просту у використанні і розумінні. Ми часто її використовуємо підсвідомо, щоб відкинути непотрібні думки і переживання – це техніка швидкого письма. Коли ми швидко викладаємо на папір свої думки - те, що ми насправді відчуваємо (навіть не встигши як слід про це подумати), тоді ми відкриваємо свою підсвідомість. І потім, читаючи написане і вдумуючись, ми відкидаємо неправильні твердження від правильних, тим самим змінюючи та удосконалюючи свою підсвідомість.
