ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 847
Творів: 12969
Рецензій: 20345

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза казкова оповідка

Віфліємська Зірка ( на конкурс)

© Василь Тибель, 18-11-2008

       Різдво. Різдво до нас в домівки завітало - Коляду привело. Хоча всі його чекали, готувались, а воно прийшло - якось враз. Господиня ще не встигла допекти в печі останню страву, дочка підмести підлогу, а Віфлеємська Зірка уже на небі. Закликає свято до хати. Стоїть на столах свіжа кутя, через комин пахощі до неба піднімаються. Лоскочуть старому Місяцю сиві вуса. Дуже йому хочеться спробувати, та високо, дістати не може. Сердиться старий і спересердя штовхає товстеньку тітку Хмару. Та від несподіванки пухкає і розсипає над хатами повні жмені снігу.
  А в хатинах сідають за святковий стіл. Смачна різдвяна  кутя, смачні пироги.  В інших чути сміх, веселощі - діти готуються іти колядувати. Дістаються колишні материні плаття, старі простирадла, вивертаються кожухи. Весело всім - „Вертеп” готують. А он уже побігли поодинокі гурти дітлахів. Ці, не виряджені, ніколи їм, спішать першими заколядувати, обійти всі домівки.
    Тим часом Зоря вже підбилась височенько, причепурилась, виглядаючись  в люстерко і підморгнула Морозенку. Він зашарівся від надмірної уваги і став сором’язливо виводити на вікнах візерунки.  Село ожило. З різних кінців чути спів, веселощі – пішли колядники: молодь, дорослі, діти, всі в перемішку. Із зіркою попереду, з царями, козаками, ангелами, чортами – як справжнісінькі. Потішають господарів, веселяться, гарну звістку несуть:   „Христос народився”!
Сиплються в торбини пироги, завиванці, крученики, мідяки, гроші - свято ж.
Навкруги радість, дзвінкий сміх, веселощі. Колядки лунають звідусіль, здіймаються над селом, линуть до неба:
„ Добрий вечір тобі пане господарю ...”, „ Радуйся небо, земля веселися ...”,          „ Нова радість стала, яка не бувала...”
   Зоря Віфлеємська всміхається, споглядає з висоти на святкову землю,  а тоді простягає руку насупленому Місяцю і тягне його до танцю. Вітер грайливо підхопив неповоротку Хмару і вони враз закрутились у вальсі. Тільки Мороз стидається, стоїть тихенько в куточку біля ставка і кригу лагодить. Та за мить веселий гурт підхоплює його і він уже кружляє в танку. Невтомні янголята пурхають між поважними танцюристами, задаючи веселості.
„ З Різдвом Вас, з Колядами!” – лунає звідусіль.
Велике, веселе свято прийшло.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Скоріше б те Різдво!...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 18-11-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0105278491974 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif