Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2605
Творів: 47418
Рецензій: 92238

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фентезі

Мушля (Пригоди Остапа і Дарини)

© Андрій Бачинський, 09-11-2008
1 розділ.

- Тату, ну тату, ну чому ми не їдемо у Косів? – Ображено скиглила Дарина. – Ти ж нам обіцяв минулого літа.
- Ще раз повторюю: ми їдемо на море в Крим. Ти не хочеш на море?
           Остап спостерігав за суперечкою сестри з татом і нервово гриз нігті. Йому, звичайно ж, дуже хотілося  на море, але  діти цілий рік чекали, щоб влітку поїхати у Косів і  продовжити пошуки скарбів Олекси Довбуша, розпочаті ще минулого року в скелях Довбуша біля Болехова.
       Щоб припинити  суперечку, батько  виклав на стіл  квитки на потяг Львів-Сімферополь. Дарина понуро зітхнула, зрозумівши, що нічого вже не змінить і пішла збиратися в дорогу...

             Тато з мамою лежали під парасолькою, ховаючись від пекучого кримського сонця, а Дарина з Остапом будували піщаний замок і гралися з морем у війну: гнані морським вітром хвилі час від часу брали замок в облогу і „злизували” його неприступні стіни. Діти тут же починали відбудову своєї твердині.  Раптом, після чергової водяної атаки у рівчаку біля замкової вежі Дарина помітила щось блискуче:
- Остапе, дивися, що це? – Покликала вона брата.
   Той присів на коліна, уважно роздивився і вигукнув:
- Та це ж мушля, тільки дуже велика! Я собі її заберу.
- Ага, так не чесно, -  засперечалася сестра. – Це я її знайшла, вона моя.
- Чому тоді зразу не  брала, побоялася?
- І нічого не побоялася. Віддай!
- Ні, тепер вона моя!
- Ні, моя!
- Моя!
- Моя!
- Моя!
Від слів діти перейшли до діла і почали виривати мушлю одне в одного з рук. Не відомо хто переміг би у цій боротьбі, але в якусь мить, не витримавши,  мушля просто розкололася надвоє... Діти попадали на пісок, кожен зі своєю половинкою в руках. Між ними з'явилася невеличка прозора хмарка і зависла в повітрі, хитаючись в такт хвилям. Потім сталося щось незрозуміле: хмарка почала говорити. Нічого подібного на рот в неї не було, але на пустельному пляжі голос міг належати тільки їй:
- Ну, накінець-то мене звільнили. Ура! Я бачу сонце!
      Не відводячи очей від такого чуда, Остап тихо запитав Дарину:
- Ти теж чуєш і бачиш це?
- Так, а що це таке?
Остап не встиг відповісти, бо хмарка  заговорила, звертаючись до нього:
- Дякую, що ви мене звільнили! Знали б ви, як мені там було тісно і темно!
- А ви... хто? – Несміливо запитав Остап.
- Хто я? Я син морського Духа, покровителя рибалок! - Урочисто промовила хмарка і  почала змінювати свою форму, стаючи все більше подібною на маленького хлопчика.
- А що ти робив усередині мушлі? – Запитав Остап
- Це батько так покарав мене.
- Що ж ти натворив?
- Та нічого такого: всього лише дав рибам голоси і заставив їх співати хором. А вони як почали бульбашки ротами пускати, то аж море запінилося, і всі рибалки від страху на берег повтікали. От тато і закрив мене в мушлю, щоб я не бешкетував. Але що мені робити? Самому так нудно, а гратися нема з ким.  
- А ти замки з піску будувати вмієш?
- А що тут вміти? – Хлопчик знову перетворився на хмарку, яка закрутилася і вмить здійняла вихор піску. Коли вихор припинився,  перед очима дітей постав красивий замок з палацом і вежами, оточеними муром з  бастіонами.
- Кла-а-а-с! - Захоплено вигукнув Остап. – Все, відтепер ти будеш моїм другом!
- Ні, моїм! – Відрізала Дарина і тупнула ногою об пісок.
- А чому це твоїм? Він же хлопчик і не буде з тобою в ляльки гратися!  
- Та не сваріться ви, я буду дружити з вами обома, - дух намагався примирити дітей. – Але зараз мені треба ненадовго повернутися назад у море, до тата. Якщо він вже мене пробачив і дозволить погратися з вами, то я відразу  повернуся.  
    Хмарка попливла в напрямку моря і розчинилася у воді. Діти сіли поряд і з нетерпінням вдивлялися у хвилі, намагаючись не пропустити появу  свого нового друга...
   .........................................

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Фільм?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Любов Долик, 09-11-2008

Гарна казковість

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Микола Цибенко, 09-11-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.35445809364319 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …