Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50943
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 1218, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.222.212.138')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Актуальний путєводітєль

Подорож дендропарком

© koka cherkaskij, 07-05-2006
(актуальний путєводітєль)

Хто жодного разу не був в місті Умані у знаменитому парку Софіївці, той багато втратив. Хто відвідав  Софіївку  двічі, той уже  може писати романи.
Я побував у Софіївці тричі. Тому ви зараз маєте змогу читати цей шедевр.

Люди, що приїздять сюди, у Софіївку,  поділяються на три категорії. Перші відразу накуповують гору буклетів, путівників, витворів  місцевих митців, а потім ходять по парку із повними торбами сувенірів за екскурсоводом  і з благоговінням  слухають життєво важливу інформацію на кшталт :”... а зараз ми простуємо  аллеєю, що має назву  Головна”.  
- Головна ! Це ж треба, яка вдала назва ! - умлівають від щастя перші .

Відвідувачі другої категорії економлять на усьому. Вони купляють один найдешевший буклетик на п”ять-сім  чоловік, тишком-нишком  пробираються за організованими групами і нахабно, зате безкоштовно підслуховують життєво важливу інформацію, якою ділиться екскурсовод з організованою групою. Ця інформація стає для  відвідувачів другої  категорії ще більш важливою, так як вони знають, що за неї заплачені великі гроші учасниками організованої групи.  Почувши краєм вуха звістку , що алея, якою вони чимчикують, називається „Головною”, вони стають щасливими, як слон після операції, переповідають її наввипередки один одному  і сперечаються про те, хто перший її почув. Тим часом  ця  організована група екскурсантів відходить, а на її місце приходить наступна. Екскурсовод наступної групи з розумним видом пояснює назву цієї алеї своїм екскурсантам, що вона, значить, не просто так собі алея, а - Головна алея, і таке все інше, і раптом чує від групки відвідувачів другої категорії : „Пхе...Та ми й без вас знаємо, що ця алея - Главна”.

Далі їх підводять до ставка з фонтаном , де плавають лебеді, качки та інша живина.
-  Погляньте он туди ! – скеровує перших екскурсовод.- Це лебеді !
-  Лебеді ! – божеволіють від захвату екскурсанти першої категорії. Раніше вони ніколи не бачили живцем лебедів.- Гулі-гулі ! Утя-утя !!
Клацають фотоапарати. Дзижжать кіно- і відеокамери.
- Подумаєш, лєбєді... Та я ж їх їв,- каже один із  других.
- Ну і шо ? Як ?
- Та-а-а.... так собі.  Фігня. Тіпа утятіни.

Далі екскурсовод заводить розмову про фонтан.
- А ось , пані та панове, погляньте оно аж отуди : оце фонтан „Змія”.
- А тута написано – водограй.
- А це ж одне й те ж саме. Водограй – це ж і єсть фонтан. Вода виривається із пащеки оцієї тварюки , змії , на висоту близько вісімнадцяти метрів.  Тільки уявіть собі – це висота шестиповерхового будинку !
Одна тітонька першої категорії , уявивши собі висоту шестиповерхового будинку, падає в обморок.
- Води ! Дайте бігом води ! – звертається чоловік цієї тітоньки до одного пана першої категорії , який стоїть з двома п”ятилітровими бутлями води.- Не бачите хіба , жінка знепритомніла ?!
- Не дам ! Ви що , я ж її набрав з цілющого джерела  „Срібні струмки” !  Оно, осьдечки ставок поруч , нехай наберуть зі ставка !
- Вона ж там грязна !- кричить чоловік .
- Вода у цьому нашому  так званому ставку , який носить насправді  славетне ім”я „Іонічне море”, кришталево чиста,- заперечує екскурсовод.- Ось дивіться, я зараз навіть зроблю з Іонічного моря ковток .

Екскурсовод низько-низько нахиляється до поверхні Іонічного моря і робить кілька ковтків . Після чого його  дії повторюють кілька екскурсантів другої категорії, потім ще і ще, і невдовзі  водою Іонічного моря смакують  вздовж берега уже кілька десятків  відвідувачів, у тім числі  і чоловік жінки, котра знепритомніла . Вода дійсно , швидше за все  , кришталево чиста.

- Залиште й мені ! – кричить жінка, яка допіру була непритомною, але щойно від такого нахабства знеопритомніла. – Шо ж ви без мене !  Я ж теж гроші платила !

Рівень води в Іонічному морі  не те, щоб дуже катастрофічно, але дещо понизився. На цілих два ангстреми.

- Ну як ? – запитує один пан другої категорії у свого товариша, який щойно наковтався зі ставка іонічної води.
- Та-а-а, так.... Так собі. Не те, щоб дуже.... У Байкалі , звісно, вода ще більш кришталевіша , чистіша і  ще більш іонічніша  , але ж туди треба пилять і пилять !
- Ну, то піду і я спробую. Коли ото ще буде нагода ! Гроші ж заплатив !

- Куме, - запитує ще один пан другої категорії , - а  чого це оцей ставок... ну, ця водойма ... зветься Іонічне море ?
-  Ну так а як же ж ? Хіба ж ви не чули , що екскурсовод казав ? Вона ж ето... збагачена іонами ...
-  А од грибка допомага ?
-  Од якого грибка ?
-  Ну там же , казав екскурсовод, є така поляна... галявина така, з грибком....


Екскурсантів підводять до Ахеронтійського озера.  Екскурсовод пояснює  :
- Оце значить, дивіться сюди : оце осьо – Ахеронтійське озеро.  У нього з Ахеронтійського  тунелю впадає підземна річка Ахеронт. Тому це озеро називається Ахеронтійське. А ми з вами зараз посідаємо у ахеронтійського човна і попливемо оцим підземним Ахеронтійським тунелем уверх аж до Амстердамського  шлюзу.

До причала пришвартовується  ахеронтійський човен. Натовп ахеронтійців першої категорії наввипередки розташовується  у ньому.  Відвідувачі другої категорії із заздрістю спостерігають за ними з-поза  кущів. Ахеронтійці  поважно , з почуттям власної гідності  та відповідальності перед прийдешними ахеронтійськими поколіннями , ахеронтійно відпливають і зникають у тунелі.

- Куме, а ви чули, шо він сказав ? Чого це озеро зветься Ахеронійське ?
- Бо у нього з Ахеронського тунелю впадає  річка   Ахерон.
- А-а-а....  А чого річка  зветься Ахерон ?
- Бо вона протікає в Ахеронському тунелі.
- А-а-а...  А чого тунель зветься Ахеронським ?
- А хер його зна.
- А-а-а...

Тим часом ахеронтійці мужньо пропливають підземною річкою Ахеронт. Навколо дуже темно, так ахеронтійно темно, хоч голкою око виколи. Дуже темно. Екскурсовод продовжує :
- Довжина цієї підземної річки сягає двісті двадцять чотири метри. Лише уявіть собі :  це висота сімдесятип”ятиповерхового будинку.
У човні чути звук, наче хтось когось ляскає долонею по щоках.
- Що там таке ?-стурбовано запитує екскурсовод.- Знову пані втратила свідомість ?
- Ні , то просто пан у темряві сплутав свою пані з чужою.

- Шановні панове !- урочисто  проголошує екскурсовод.- А зараз ми підпливаємо до  першого ахеронтійського люку, де ми трішечки перепочинемо, а ви зможете замовити ахеронтійський чай, каву, капучіну, яке вам спустять униз на ахеронтійській мотузці. Стоянка п”ять хвилин.

- Куме ! Ви не чули, чого вони зупинилися ?
- Каву будуть пити.
- Тю ! То вони собі будуть пити каву, а ми маємо тут , значить, лишній раз мокнути ?
- То треба було купити собі квитка, та й плисти у човні зверху. То ж ваша ідея була – вчепитися за швартовку і плисти на буксирі.
-  А  як ви , куме, гадаєте, як довго ми будемо плисти до Амстердамського шлюзу ?
- Та кажуть, що недовго. Хвилин двадцять.
- Ов-ва ! Це швидше, ніж літаком !
- І не кажіть ! І головне, що майже на шару, якщо не вважати на зіпсовану білу сорочку !
- До чого техніка дійшла !
- Таж під землею ми пливемо навпростець, немає усіляких завад,  таможенників нема, прикордонників.... Одне , що мене турбує, я не знаю жодного слова по-амстердамськи.
- То будемо по-французьки, Амстердам же десь недалеко від Франції. Я вмію по-французьки кілька життєво важливих фраз. Еркюль-пуаро , огюст-ренуар, україна, пуркуа би і не па ?
- А шо воно означає ?
- Я- український турист, з радістю прийму гуманітарну допомогу.
- А-а-а ! Як-як ви там кажете ? Пуркуа би і не пуаро ? О-о-о, ну нарешті, понапивалися ! Поїхали !

- Шановні гості нашого славетного парку !- продовжує екскурсовод для відвідувачів першої категорії.- Щойно ми відпливли від  першого ахеронтійського люку ! Але ви не переймайтеся, на нашому шляху їх ще буде двійко, де ви також зможете перепочити і замовити чай, каву, ахеронтійське капучіно.
- Але ж у вас тут і ціни ! – скаржиться одна пані.-  Одне кофе – десять гривень ! Здуріти !
- Не забувайте, шановна пані, що ця кава приготована на кришталево чистій цілющій ахеронтійській  воді ! Крім того, якщо вам не підходять наші ціни, ви могли б купити кави і у когось іншого !
- Але ж більше нікого з кавою не було !
- Отож бо й воно ! Ціна визначається балансом попиту та пропозиції. До того ж, погодьтеся, щоб попити кави у підземеллі , та ще й у неабиякому, а в Ахеронтійському,  можна було б заплатити і більше ! Це , ручаюся, у вас така нагода вперше в житті, а , можливо, й востаннє, особливо якщо , не дай Бог, Амстердамський шлюз не витримає і  його прорве !
Народ у човні почав стурбовано перешіптуватися.
- Вибачте, шановний пане гіде,- несміливо почав один із екскурсантів,- що ви там щойно сказали про амстердамський шлюз ?
- А що ? Шлюз як шлюз. Амстердамські шлюзи для того й існують, щоб їх інколи проривало ! Тим більше, що наш Амстердамський шлюз уже давно, років зо двадцять,  не лагодився, увесь час не вистачає коштів на лагодження. От візьме – й прорве !
- А у путівнику про це не написано ! Нам ніхто про це не говорив !
- От іще ! Який дурень буде про таке писати у путівнику ? Про таке пишуть лише у некрологах !
- Вибачте, шановний пане гід ! Тут у нас виникла така ідея – а чи не можна було б тут десь зупинити човна і вийти ?
- Все можна . За ваші гроші можна усе. Дострокова висадка пасажирів з ахеронтійського човна через ахеронтійський люк на  ахеронтійській мотузці- двадцять гривень з пасажира.
- Здуріти ! Та за такі гроші я краще попливу далі ! – заявляє одна пані. – Нічого страшного, поїхали – поїхали  !


- Куме ! А чого вони не зупинилися коло останнього люка ?
- Поспішають видно кудись , а що ?
- Та нє, нічого. Я просто кави захотів.
- Кави ? А як ви собі уявляєте , як би ви оце попросили кави ?  Дайте мені кави, я тут, у воді, за бортом ?
- Та вже якось би попросив. Бо я вже тут у тому Ахероні задубів !
- Потерпіть ! Вже незабаром Амстердам ! Вип”єте кави там !  І амстердамського шнапсу !
Через деякий час :

- Отже, шановні пані та панове, цього разу вам пощастило ! Амстердамський шлюз вцілів, і ви разом з ним теж !  А зараз ми з вами попрямуємо до острова Анти-Цирцеї, який ще називають Островом Кохання, та оглянемо Рожевий павільйон, який ще називають... !
- А що оце за два мокрих типи ?
- А-а, та це, вочевидь, французи. Чуєте, щось по-французькому балакають.
- А що вони кажуть ?
- Здається, кажуть, що дуже раді побувати в Україні .


- Куме, а ви переконані, що це вже Амстердам ?
- Ну звісно ! Ви ж  бачили  амстердамський шлюз ?
- Еге ж.
- Ну, то які сумніви ?
- Але ж дивіться, куме, скільки тут наших !
- А ви гадаєте, що одні ви такі розумні - на шару побувати за кордоном ?
- Я лише мав на увазі, що мало амстердамців. Хто ж нам надасть гуманітарну допомогу ?



- Шановні пані та панове !- оголошує гід.- Погляньте : ось ми зараз разом з вами знаходимося коло дуже знаменитого гроту,  який називається Громовим, або гротом Каліпсо. Там, всередині, також є невеличкий  такий собі водограйчик...
- А чим же ж він такий знаменитий ?
- А от погляньте – бачите трьох чоловік, що ходять навколо оцього стовба із закритими очима ? Як ви гадаєте, що вони роблять ?
- Грають у піжмурки ?
- Ні.
- Шукають вихід ?
- Ні! Вони стають ще щасливішими !
- Як це ?
- А отак ! Якщо ви обійдете тричі цей стовб із заплющеними очима, і при цьому жодного разу не відірвете руку від стовба, і не спіткнетеся, і не розплющите очі, і будете весь час про себе загадувати бажання, то це бажання збудеться ! Отакоє  от !
- Та ну !
- Бігме ! Шоби-м я з цього місця на зійшов ! Щоб мене вигнали з роботи і посадили на палю, коли я брешу ! От лише найсвіжіший приклад . Минулого року тут побувала делегація з Москви, ходили всім кагалом навколо стовба і щось бурмотіли ! І знаєте, що трапилося наступного дня ?
- Що ? Що  трапилося наступного дня ?
- А от що ! Хіба ж ви не пам’ятаєте ?
- Та кажіть же ж  уже  нарешті !
- Ну як ?! Всі газети і всі телеканали оголосили, що американці ніколи не були на Місяці, уявляєте ?
- Не може цього бути ! Як не були ? А як же ж Армстронг ???
- А отак ! Виявляється, американці всіх  ловко обдурили ! А знаєте, звідки та делегація була ?
- Звідки ???
- З Московського Центра  Управлєнія Польотами, з Байконура, з центра підготовки космонавтів  і теде. Понятно ?
- А шо , вони вам  проговорилися, откуда вони ?
- Та звичайно, що ні ! Там же в них, в Москві всьо засекречено ! Але коли я на другий день почув по радіо і по телевізору, що американці ніколи не були на Місяці, я відразу пойняв, звідки насправді була ця делегація, хоч вони й казали, що вони бібліотечні работніки з Саратова  Так .... ану тихенько .... іде сигнал.... шо ?  да ми не заважаємо вам сосрєдоточуватися.... уходім....уходім...уходім....

- Куме ! А  що означає термін „дендрологічний парк” ?
- Це парк, де водяться дендрологи.
- А хто це такі – дендрологи ?
- Це такі науковці, які вивчають етіх... дендриків...
- А шо воно таке – дендрики ?
- Гм... дендрики – це маленькі дендри. А дендри – це такі звірята, які водяться лише у Софіївці. Тому Софіївка – дендрологічний парк. Понятно ?

(далі  , мабуть, буде)

P.S. Бажаючі можуть собі замовити  поліграфічну паперову копію цього путєводітєля з фотографіями за акційною ціною  2 грн 30 коп. Вишліть на мило конверт зі своєю зворотньою адресою та маркою.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73107194900513 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …