

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	847
Творів:	12968
Рецензій:	20341

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Казка

ПРАВДИВА ІСТОРІЯ ПРО ХРОБАКА ЗЯВУ ТА ЙОГО ЗАПОВІТНУ МРІЮ

© Володимир ЧИТАЙ, 18-09-2008
1. Хробакова мрія В великій купі оленячого гною оселилися хробаки. Жили собі спокійно та затишно, аж поки не народився Зява. Він змалку був диваком. Занадто часто підіймав голову і споглядав на небо, хоч то зовсім не хробача справа. Особливо полюбляв милуватися, як сонце ховається за обрієм. Нічого милішого для нього, ніж ця мить, на світі не було. „Десь там, далеко-далеко, сонечко лягає спати” – уявляв Зява і мріяв.... Мріяв, як одного разу дістанеться краю землі і побачить це на власні очі. Повертався в купу вночі, то ж не висипався і зранку позіхав. За це Зявою і прозвали. Сьогодні найдовший у році день і Зява засидівся довше, ніж звичайно. Підійшла схвильована мама: - Зашукалася я тебе сину! Всі вже спати полягали, лиш тебе одного немає. Це ще добре, що я знаю, де тебе знайти можна! Гайда в купу! - Зараз, мам! Зараз. Лише додивлюся, як сонечко спати ляже. Ще мить. Мама дивилася на малого свого синочка, а той на сонце. - І що ти в цьому сонці знайшов? Сонце, як сонце. Завжди сходить та заходить. – дивувалася мама. - Ні, воно чудове! І воно живе на краю землі. От би мені туди... – Зява сумно зітхнув і похитав головою. - Не думай навіть! Це так далеко, що туди жоден птах не долетить. А ми? Ми ж хробаки. Ми й подавно не зможемо. - Мам, а ти намагалася дістатися краю світу? - Ні, звісно! - Чому ж ти кажеш, що це неможливо? - Бо це всі й без того знають! Життєвий досвід підказує. - А може я стану першим, хто на краю світу побуває? В космос теж хтось колись першим полетів! - Полетів, то полетів. Але ж не хробак. Таких як ми, сину, в космос не беруть... - Просто для хробаків ще скафандрів не придумали! - Годі, сину! Родився ти хробаком, то й живи у гною. Тепло, затишно. Тут ти народився, тут і жити повинен. І немає чого мріяти про недосяжне. Лише клопіт від таких мрій. Мрій краще про купу свіжого гною. - Але ж тут смердить! Не хочу я в гною жити! Не хочу! - Малий ти ще! – розізлилася хробакова мама. – Миттю йди спати! Не спалося малому. Все про мамині слова думав. Довго думав. - Любить мене мама, це я знаю. Але вона мене не розуміє. Не буду я тут щасливий. Тут я сонця точно не висиджу! Піду я йому назустріч! Завтра ж піду! Повний текст твору можа прочитати в Читальні слоника Дзвоника! Мрійте! Мрії збуваються!
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

теж гарно
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олексій Тимошенко, 11-10-2008

Казка, дійсно, чудова.
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тала Владмирова, 23-09-2008

Гарна казка
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 18-09-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Андрій Бачинський, 18-09-2008

Згенеровано за 0.0166099071503 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

ПРАВДИВА ІСТОРІЯ ПРО ХРОБАКА ЗЯВУ ТА ЙОГО ЗАПОВІТНУ МРІЮ

теж гарно

Казка, дійсно, чудова.

Гарна казка

[ Без назви ]