Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2598
Творів: 47329
Рецензій: 92086

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Не бійтесь, містер Блек...

© Вадим, 07-09-2008
Не бійтесь, містер Блек…
Боги нам заздрять. Бо ми смертні. Ти ніколи не будеш гарнішою ніж зараз. Ми ніколи не будемо більше тут. Адже життя набагато цікавіше, коли воно закінчується... «Троя, Ахілес»

Він викинув у смітник цигарку і присів на лавочку. Чомусь стало важко дихати і містер Блек вирішив перепочити. Кілька глибокив подихів і стало набагато легше.
- Треба кидати палити, - тихо промовив містер Блек і дістав чергову сигарету.
Сонце ліниво пускало на землю проміння, ніби дивувалося і само собі промовляло « Чорт забирай, але чому я маю вам світити? Що ви мені зробили? Між нами нема симбіозу! Я роблю ваше життя кращим, теплішим, яскравішим, а ви лише вичислюєте той день, в який я згасну…». Проте сьогодні воно було на диво щедрим. Що і викликало посмішку на обличчі містера Блека.
- Котра година? – запитав перехожий.
- Пів на шосту, - відповів містер Блек і знову подивився на сонце. « Але колись воно згасне…», промайнула думка в його голові. І що буде тоді? Що знову вигадають японці? Штучне сонце, яке спочатку буде викликати захоплення у людей, а потім, через надцять років, до людей таки дійте, що воно випромінює хімію, яка вкорінюється у мозок і викликає рак. Тільки людям буде все одно. Бо вони хочуть жити. Жити, навіть якщо вони і звичайні бомжі, яким ніде нема притулку. Бо люди прагнуть одного – життя. Дівчата прагнуть багатого чоловіка, чоловіки – просто прагнуть сексу і пива. Їм подобається керувати машиною в той момент, коли вони п’яні, хоча й розуміють, що не впораються з керуванням, бо рівень алкоголю в крові зашкалює, а очі не бачать перед собою нічого. Окрім того, вони не хвилюються через те, що зіб’ють невинну людину, яка повертається додому з магазину. Гм…з чого б це? Адже всі вони правильні і ходять до церкви, слухають молитви і розуміють, що вбивсто це гріх. Найстрашніший з гріхів. Проте ніхто з них жодного разу не думав про те, що вони також можуть стати жертвою такого водія, який хропе за кермом. І тоді всі будуть жалкувати і казати: « О так, він був доброю людиною, вірним товаришем і співчутливим чоловіком». Та ніхто і не згадає про те, що 20 років назад, коли йому було 18 і він тільки отримав права, «обмивши»  автомобіль він гнався по трасі і збив людину, але втік з місця злочину. І чорт забирай, він все одно буде «вірним товаришем». Бо це суть людини. Кожної.
- Містере, у вас випав гаманець, - сказала літня жінка і посміхнулась. Містре Блек також посміхнувся у відповідь і підняв гаманець з під лавочки.
«Треба бути уважнішим», подумів містер Блек і встав, вирішивши піти додому. Там його чекає дружина, з третім розміром цицьок, яка завжди хоче займатися сексом, син, якому вже стукнуло 20 але він все одно сидить на шиї в батьків і дочка, яка в свої 13 вже все знає про міньєт і презервативи.
Так, містер Блек, тобі пора додому.
Він ще раз глянув на сонце, примруживши очі і вирушив в дорогу. Зараз він був абсолютно щасливим. В його голові вже складалась думка про пиво, яке він купить у пиварні, щоб подивитися вдома баскетбол, а після нього піти з жінкою на кухню і зробити їй те, про що вона мріє. Головне щоб діти заснули. Але чи засинали вони? Можливо, але тоді вони були лунатиками. Бо дочка підглядає за ними через отвір в дверях, а син закрився у своїй кімнаті і висить в Інтернеті, переглядаючи порножурнали…
Клац.
Містер Блек зупинився. Серце неприємно закололо. Знову стало важко дихати. Він стиснув те місце, де кололо рукою і витер спітніле чоло платком.
«Що це в біса діється?»
Серце ще раз неприємно шарпнуло і ноги містера Блека підкосились. В голові щось загуділо.
«Невже це все?»
«Так. А ти сподівався на ще щось?»
«О Господи…ні..благаю, ні…»
«Так. Все вже вирішено»
«Благаю…БЛАГАЮ!!!»
Серце почало нестерпно пекти і звиватися. З рота потекла кров. Люди, які проходили повз містера Блека з огидою спостерігали за ним. Якась жінка сказала своїй доньці.
- Не підходь до нього, люба.
- А може йому погано? – тихо сказала дитина.
- Йому? – презирливо мовила жінка, - Мабуть перебрав у пиварні, хай тут сидить, клятий алкаш.
«Невже мені ніхто не допоможе?»
«Ти сам знаєш відповідь»
Містер Блек вирячив очі, здвинув на бік галстук і впав на теплий асфальт.
Сонце нагріло його для нього.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Роман RemiK Котик, 08-09-2008

Не бійтеся мурах, містере...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Микола Цибенко, 07-09-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.98453998565674 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …