

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	847
Творів:	12969
Рецензій:	20346

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Есей

вмій мене слухати

© Ефа Грумер, 05-09-2008
Що сказати про того, хто вміє чути цікавим способом – через воду? Він, здається, стихійно наполягає на тому, що вода – найліпший слуховий апарат. Коли я говорю до нього, він починає сьорбати воду з повітря. Він втягує її в легені, дихаючи так, ніби відшукав якусь неприродну хімічну породу, котра абсолютно не характерно осяде в його організмі й заважатиме правильно думати й відповідати. Він дивує мене, а я знову граюсь у хованки – підсовую у його повітря шматочки льоду. Він не дурний, цей чоловік, бо бачить своїми внутрішніми рецепторами, і тому (вже вкотре) дивиться на мене з дивно вираженим докором, котрий я відчуваю у солоному смаці його відповідей. Крижинки, що вп’ялися до його мозку і розвивають там хворобу холоду аж ніяк не кольорові. Він дивний. Після моїх крижинок піде розтоплювати їх до лісу, а не до Дніпра - там просто шар повітря пасує до атмосфери у його рукавах. Він сильний. Крижинки колють його, але для нього ліпше босим по склу, ніж без частки мене. Я бездушна? Я картаю його сутність, псуючи атмосферу в Галактиці й навколишнє середовище у ненормальному колообізі природи. Хоча…Я – винахідник. Просто хочу, щоб він навчився слухати не водою, а дихати мною.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00978708267212 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

вмій мене слухати

[ Без назви ]