ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 826
Творів: 12482
Рецензій: 19314

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Чорно-біле

© Шуша, 28-08-2008
   Не плач.
   Він пішов. Одягнувся і пішов. Застебнув сорочку так же повільно, як і розстібав, і пішов. Зав’язав краватку і пішов.
   Все було як в тих фільмах: чорно-біле. Я стогнала, він тихо дихав і не дивився на мене. Я цілувала, він дивився у стелю. Він рухався, я кричала.
   Тоді йшов дощ, і я бігла по пішохідному переходу без парасольки. Він зупинив авто, торкнувшись бампером моїх колін, вийшов із машини, поклав до моєї долоні папірець і поїхав.
   Я завжди знала, що я приваблива. Навіть красива. Висока, тендітна, з пухкими губами, сірими очами і чорним волоссям. І ніякий дощ не відбере мою красу. Тільки він був красивішим за мене. В тисячу разів.
   На папірці був номер телефону.
   Поруч з ним мені здавалося, що я все роблю не так, що я незграбна п’ятирічна дитина. У мене дрижали руки, коли я торкалася його тіла, і губи, коли він торкався мого.
   Я скинула плащ і сорочку тільки-но відчувши його поцілунок. Він роздягався повільно та зі смаком. Я завжди терпіти не могла небритих чоловіків, його щетину полюбила відразу.
   Звичайно я зателефонувала.
   В моїй новій квартирі не було нічого, окрім цегляних стін, матрацу на підлозі та ковдри. Нам вистачило.
   Він палив після сексу і навіть не намагався мене обійняти, коли я відвернулася до стіни. Йому подобалася моя спина.
   Він повів мене у кав’ярню, частував шоколадом та космополітаном, торкався моєї руки і був впевненим у собі. Я ж не знала, з чого почати, як продовжувати і чим закінчувати.
   Секс з ним був найкращим.
   Він заповідав мені прислуховуватися до радіохвиль.
   Він пішов. Зав’язав шнурки на туфлях і пішов. Подарував мені парасольку, чорну, як і те короткометражне кіно, в якому ми якимось дивом отримали головні ролі.
   Я стояла у вікна, завернувшись в ковдру, і допалювала його сигарету. Я намагалася не плакати, але не вийшло. Я не залишила монету в його очах.
   Це був найкоротший з усіх короткометражних фільмів, які я бачила в своєму житті.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

таке життя...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© lady Frozenheart, 29-08-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© RemiK, 29-08-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© scatterbrain, 28-08-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0264530181885 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif