ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 847
Творів: 12967
Рецензій: 20341

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

ПРАВДИВА ІСТОРІЯ про цапа Горданя, царя над всіма!

© Володимир ЧИТАЙ, 24-07-2008

І. Впертий та пихатий цап

Про впертих баранів ви, мабуть, вже чули. Як вже собі щось задумають, ніколи не відступлять. Але навіть серед них не було такого, як цап Гордань. Оце був впертий, так впертий. Самі подивіться який!
Задумав цап одного разу провідати свою куму козу Рогалю. Зібрався й пішов. Ось уже й її подвір‘я. Аж бачить, хвіртка зачинена на клямку із середини. Він в ту хвіртку рогами: бум-бум!! Постукав трохи, але ніхто не відчиняє. Він знову, вже сильніше: Бум-бум!! Не йдуть його зустрічати.
Почула той стукіт сусідка вівця, вийшла, й до нього:
- Цапе! Ти чого грюкаєш? Подивися, паркану біля хвіртки немає. Усі до Рогалі повз хвіртку ходять! Вже навіть стежку протоптали. Хіба не бачиш?
- Ні, - каже цап, - я через хвіртку увійду!
Розізлився Гордань, розігнався і в ту хвіртку з усієї сили рогами вдарив: Бабах!! Аж задзвеніла вона.  
Вже й коза почула, що хтось там хвіртку трощить. Вибігла, відчинила, бачить, цап біля хвіртки лежить, за голову тримається і стогне від болю. На землі роги валяються.
- Куме! Що то з вами?
Підвівся цап на лапи, стоїть-хитається, від болю кривиться. Побачив роги свої обламані, почервонів від злості. Поглянув на козу з-під густих кровей і каже:
- Усе! За те, що не одчинила мені хвіртки, знати тебе більше не хочу! Не кум я тобі!
Йде-хитається цап, а вівця сміється:
- Це ти за впертість свою рогами заплатив! Казала ж тобі: „Обійди!” Буде тобі наука на все життя!
Гордань зціпив зуби, заскреготав і з лютою ненавистю подивився на вівцю, яка ще дужче реготала:
- Я вам усім покажу, хто такий цап Гордань. Ви ще всі переді мною голови схиляти будете!  
Образився цап на весь ліс. „Йолопи тут одні. Немає того, хто б мене поважав”, думає. Вітатися з усіма перестав. Ходить сам по собі, голову високо здіймає, нікого помічати не хоче. Бувало скажуть йому „Доброго дня, цапе!”, а він й очі не схилить. Скоро з ним вітатися перестали. Що засієш, те й пожнеш. Став Гордань самотній і від того ще зліший.
Наснилося якось цапу, що він на білій хмарі стоїть, в променях сонця, на Чарівний ліс згори споглядає. Всі на нього знизу дивляться, що він накаже, те й виконують. Сподобалося цапу це видіння. Задумав він вище за всіх бути, царем над всіма стати.


ПОВНУ ВЕРСІЮ ЦЬОГО та ІНШИХ ТВОРІВ АВТОРА  ЧИТАЙТЕ НА САЙТІ
ЧИТАЛЬНЯ СЛОВНИКА ДЗВОНИКА


6. Різдво

Різдвяна ніч. Старий Бодай розпалив грубку та маленького каганця, узяв жмутик духмяного сінця, набив люльку і поринув у спогади. Багатенько він вже пожив. Роки й роки. Сам. Один. Лише минулорічне Різдво було не таке. Бо був малий Гордань біля нього. Хоч і куті не було, але все одно було весело. Є що згадати...
Хтось постукав у двері.
„Хто б це міг бути?” – подумав старий. „Може заблукав хтось...” А коли відчинив двері, здивувався – на порозі стояв справжній вертеп. Бодай впізнав Горданя, зайців, бобрів і сокола, який сидів на зірці разом із своїм молодим синочком-соколиком.
Поки розгорталася чарівна різдвяна вистава, бабця-зайчиха на стіл накрила. Й всього там було вдосталь: куті, меду, вушок з грибами, риби, капусти й багато такого, що ви не куштували ніколи, бо такі страви тільки Рогаля вміє готувати.
Вистава закінчилася. Гордань обійняв Бодая і простягнув йому жменю зерна.
- Ось, твій хліб до тебе повернувся!
І пили, і їли вони, і Бога славили.

Львів, 03.02.2008р.
Володимир Читай

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

вражений

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Олексій Тимошенко, 26-07-2008

Дуже достойно

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Барракуда (читач ГАКу), 25-07-2008

Казка варта уваги

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 25-07-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0202348232269 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif