

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12482
Рецензій:	19313

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Архаровці

Остання куля

© Калита Василь, 11-07-2008
- Макс, ходи з нами, в більярд зіграємо, - звернувся Петро до Гуру, що разом із ним та архаровцями стояв посеред коридору. - Скоро сесія, пора наш чемпіонат догравати. - Не можу, - як завжди лаконічно відповів Макс, мені на компи ще треба зайти. - Іди тоді... - Пєтя, чого ти мене посилаєш? Може, я ще хочу з вами постояти. Постояв Гуру, покрутився, а в більярдну так і не пішов. В принципі, його присутність там нічого б не змінила - Макс був явним аутсайдером чемпіонату, якому єдину перемогу подарував неуважний Додік, забивши ненароком чорну кулю на початку гри. Пішов би він догравати чемпіонат, збагатився б лише актив Васі й Вови, що з однаковою кількістю очків ділили почесне третє місце. Найцікавішою партією цього вечора мало стати очне протистояння лідерів - Петра і Додіка. Останньому гра не пішла зразу. Мало того, що, взявши кий і провівши рукою вздовж нього, під сміх архаровців заявив: "Якийсь він чорний," так ще й зібрався ледь не повний зал посторонніх зівак. А в такій атмосфері у Додіка тряслися руки. Вкрай невдало він розбив піраміду - запущений чорним додіковим кийком биток ковзнув по ній і зник у лузі. Повністю врівноважений і зосереджений Петро пожвавився. Тепер йому аж двічі доведеться бити. З другої спроби в лузу залетіла кольорова куля, що закріпила за ним перевагу. Настала Додікова черга пробивати. По битку на цей раз він попав точно. А от силу удару не розрахував. Вася з Вовою столик, за яким сиділи, мало не перекинули від вибуху реготу, коли запущена вмілою додіковою рукою куля підкотилася до їхніх ніг. Але це не завадило їм далі за нього глотки дерти. Петро почувався вже переможцем. Додік через кілька таких ляпів значно від нього відставав. Несподівано нагрянула і підтримка Петра. У дверях закладу з`явилася юзикова голова, пострижена за останньою модою. Не побачивши в приміщенні жодного комп`ютера, Юзик злякався і втік назад. Хотів Петро його наздогнати, та за повелителем креків слід простив. Першим на фінішну пряму вийшов Петро. Усі свої кулі забив, тепер тільки чорну у потрібну лузу треба відправити. Поки Додік порався ще із залишком своїх куль, Петро заходився чаклувати над одною єдиною. Все холоднокровно він відміряв, відстань, кут, силу удару, а чорний в лузу чомусь не йшов. Порівнявся з Петром Додік. Тепер і він останньою кулею мітив у потрібний напрямок. Гра хвилинами зависала. Кожен промах міг бути фатальним. Не так Додік, який, доречі, вже увійшов у потрібне русло і перестав зважати на чужих, як честолюбний Петро прагнув перемоги. Як людина, що стремиться до заходу, він звик бути в усьому першим. Витерши спітнілий лоб, Додік завдав удару. З усієї сили чорна куля стукнулась об край і зрізала... В потрібну лузу! Стіл архаровці таки перекинули. Поки вони на радощах в усі сорони смикали переможця, Петро немов обпльований теребив у кутку свій кий. До такого розвитку подій він готовим не був. Лиш, коли Вася і Вова угомонилися, він підійшов до Додіка. Зовсім не вітати із заслуженою перемогою, як подумаєте ви. Він на ходу почав вигадувати доводи, що Додік переміг нечесно. І сама куля встала йому навпроти потрібної лузи, і він, Петро, великодушно піддався слабшому супернику, і рукою собі Додік підіграв, і стіл нерівний, лузи замалі, кулі завеликі - яких тільки оправдань не чули від невдахи архаровці. Додік петровим аргументам зміг протиставити лиш одну причину - проблему поганого танцора. Петро образився і, не попрощавшись, покинув більярдну. Така поведінка була в його стилі. Зазвичай привітна з усіма людина ставала першим ворогом для тих, хто у чомусь виявився кращим. Найчастіше це стосувалось Додіка, особливо, коли він екзамени на відмінно здавав. А тут явна перемога в протистоянні. Петро тепер не те, що перестав із Додіком спілкуватись чи здоровкатися, а й на парах відсідав на протилежний бік аудиторії і руку відсмикував від усього, до чого той торкався. Ганьба яка! Петро програв, Петро - гірший! Допити Юзика, що був в курсі чемпіонату, спочатку переможеного неабияк злили. Прийшлось придумати перед ним відмазку. Юзика, який далі монітора і пітних дискотек нічого не бачив, відповідь Петра, що проти нього грали одночасно всі троє архаровців, і він лиш в останню мить втратив перевагу, задовольнила повністю.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.0113441944122 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design