ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 749
Творів: 11335
Рецензій: 17180

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Конструктор

народження

© Каб..., 25-06-2008
вечоріє.

ліхтар починає світити.

повідок виривається з руки, пес несеться за котом, за собакою біжить чоловік, який вигукує його прізвисько. кіт запригує в кущі, пес за ним, червоний повідок зникає останнім, чоловік розгублено дивиться на темні кущі, до нього доноситься гавкіт який швидко віддаляється.
--ну все, жінка мене вб'є! що ж робити?
гей! - чоловік свистить. - хлопчику, йди сюди, - чоловік знову свистить. навколо тиша...

ліхтар світить.

в парку галасує компанія, їх восьмеро, троє дівчат і п'ятеро хлопців, хлопці пьють пиво, дівчата не відстають від них. всі курять, кидають недопалки біля сміттєвих урн, з телефонів лунає музика, по їх вигукам зрозуміло що їм весело.
їм стає ще веселіше коли до них приходить ще один хлопець, спочатку вони його про щось розпитують, а почувши відповідь вони починають з нього знущатися, він терпить, коли їм це набридає вони переключають свою увагу на перехожих. хлопці зачипають пару, яка проходить повз них, дівчина смикає за руку хлопця щоб він не звертав уваги. але він звертає, починається драка. хлопець над яким знущалися вступається за того на кого напали його друзі, драка зупиняється так само миттєво як і почалася... дівчина потерпілого похабцем допомогає встати своєму хлопцю та відтаскує його вбік.. учасники драки продовжують бити тепер вже свого недавнішнього друга. пари вже немає. стоїть галас. коли вони зупиняються, він підводиться з землі, і чалавгає до виходу з парку. через пьятнадцять хвилин до парку приїздить міліцейска машина, і всіх хлопців саджають до неї, дівчата, марно посперечавшись з міліцією швидко розходяться дзвонячи при цьому по мобільним... машина від'їжджає.

ліхтар світить.

до парку приходять двоє, вдягнуті відповідно до свого положення, вони нахиляються біля лави, беруть пляшки з-під пива, виливають те що там залишилося, і кладуть до сумок, таким чином земля чорніє саме там де вони стоять, зібравши всі пляшки навколо лав - вони сідають.
-так вже це набридло...
--та невже? а мені @#$%^&* подобається, зараз покуремо, і далі підемо!
якщо до них детальніше придивитися стає зрозумілим що одне з них дівчина, а друге чоловік.
той який чоловік, дістає з кишені пачку цигарок "Парламент", дає цигарку дівчині, та бере.
вони курять. перед ними проноситься кіт, за яким несеться пес, за яким теліпається повідок.
вони підіймаються і йдуть далі.

ліхтар світить.

пустинна вулиця, на розі стоїть цілодобова аптека, з неї виходить чоловік. він зупиняється під ліхтарем, в руках тримає букет квітів, дивиться на годинника, важко зітхає, він чекає...
через деякий час до нього, постійно озираючись, підходить жінка, яка тримає в руках рукавиці, він віддає букета їй, вона бере його без особливого ентузіазму. вітер ворушить дерева, вона щось йому каже на підвищенних тонах, він намагається виправдати себе, це йому не вдається, вона викидає букет до смітника, щось каже йому, розвертається та йде геть!
він, понуривши голову, йде у інший бік.

ліхтар світить.

по дорозі швидко йде дівчина, в неї дзвонить телефон, вона похабцем на ходу дістає його:
-ульо! так вже йду... та йду вже я! все, давай!
вона кладе його назад до сумочки. вона помічає тінь яка зьявилася ззаду, вона прискорює рух, тінь слідує за нею, вона обертається, за нею йде якийсь чоловік...
він кричить:
--дівчино зачекайте!...
вона вже біжить...
--да, зачекайте ж ви!
вона вже несеться скрізь парк, він починає відставати...
--ви рукавичку загубили - каже він зупинившись, і переводячі дихання додає - кидаю курити!

ліхтар світить.

не поспішаючи з-за дерев зьявляється патруль міліції, вони неквапливо йдуть розмовляючи:
-ну добре про Канта я з тобою згоден, тоді таке питання! а Фрейд?
--о боже, ну тільки не Фрейд, я навіть чути про нього не хочу... батьки ще в дитинстві постійно набридали його псевдовченням, накокаїнений збочинець на почві педофілії!
-?
-- зрозумій врешті! нашій економіці не вчення філософів давнини потрібно, нам, %#@*&, пинка під зад не вистачає, бо тільки так українець буде робити щось правильно...
-і знов таки, я тобі скажу, не все так просто, іноді не достатньо просто штовхнути щоб прогрес почався, бо може і регрес кувиркнутися... треба виокремити особливий підхід в подробицях, як у Маркса, наприклад, до різних економічних сфер. деталі, деталі - ось що важливо насамперед!!! ньютонівське яблуко на голову - не вихід для економіки!
--а шокова терапія, як.......
долинає крик. вони припиняють розмову і біжать на нього.

ліхтар світить.

сівши на лаву чоловік закурює, він чує як до нього хтось біжить, він насторожується, бачить
міліцію.
вони зупиняються біля нього:
-ми чули крик! що це було?
--я втратив пса...
---?
--я втратив пса, а коли шукав його, побачив жінку яка кудись швидко йшла, вона впустила рукавичку, я підняв її та гукнув до неї, але вона не почула, тоді я спробував наздогнати її, але вона почала бігти та галасувати, я не встиг за нею... допоможіть мені пса знайти, будь ласка...
-ну добре, припустимо ми вам віримо, як пес ваш виглядає?
--невеликий, просто молодий, гратися любить, тому і втік, ну, він білий із коричневими плямами, і в нього повідок теліпається... червоний...
-добре, ми пошукаємо вашего пса...
--дякую, на вході зустрінемось....

ліхтар світить.

- тобі дуже боляче
--анітрішки
- ти бився як герой! але тих уродів мають посадити!
--та облиш ти, все одно максимум на 15 діб, і то, відпустять через день!
- ой дивись, якраз міліція! гей! агов! йдіть сюди
--ну що ти робиш? навіщо це...
---я вас слухаю.
- на мого хлопця напали, їх було десь пьятеро, вони он там сидять, - вона показує рукою в напрямку з якого вони прийшли - ви їх не промайнете!
--ну і що ти цим досягла? - каже хлопець дівчині на вухо.
---перший, перший, це петребенько, ти далеко?
-шшшшп шпш шшпшш шш!
---давай сюди, і викликай машину!
-шш шпппшпшш пшшп шшп...
---так, а потім удвох патрулюватимемо! кінець зв'язку. не хвилюйтеся, ми знайдемо їх!

ліхтар світить.

біля нього сидить пес висунувши язика.

стоять хлопець із дівчиною.
мені треба йти.
залишся.
мені треба.
ну будь ласка.
воні цілуються.

ліхтар мерехтить і гасне.

шоб народилося нове
старе має померти

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 19 відгуків
© Noelle Daath, 28-06-2008

[ Без назви ]

© Noelle Daath, 28-06-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олег Derim, 25-06-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00990509986877 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif