У сучасному світі кожен намагається зіграти і виграти у лотереї “життя”. Однак, всі ми знаємо, - виграш забезпечений не кожному. І бувають такі, котрі граючи навіть не помічають плину справжнього життя. Приказка “Хто рано встає тому Бог дає” вже давно втратила свою актуальність. Нічого з неба не падає.
Для досягнення своєї мети потрібно докласти максимум зусиль. Більшість людей хочуть жити в достатку, ні в чому собі не відмовляти, при цьому не роблячи абсолютно нічого. Та так не буває. Хоча, вибачте, деякі посадовці в нашій країні тільки так і виживають. Але є таки винятки у цій рутині світової спільноти. Справа в тому, що ці екземпляри не хочуть бути такими як всі. Вони намагаються стати найкращими. Їх називають професіоналами.
Перед молоддю постає питання завтрашнього дня: “Яка для мене найбільша життєва цінність?”, “Чого я хочу досягти?”, “На що я здатен?” і т.д. Консультанта для власної орієнтації в життєвому морі знайти важко. Треба працювати самому й формувати свою філософію життя, свою орієнтацію в світі, свій світогляд. Річ у тому, що на більшість подібних запитань кожна людина повинна відповісти, принаймні для себе, самостійно, виходячи зі своїх міркувань.
На сьогодні існує цілий вакуум професій, тому зробити вибір досить важко. Це, якщо не враховувати таких зовнішніх чинників, як батьки, що самі вирішують ким має стати їхнє чадо, обмежені можливості, фінасова неспроможність оплатити навчання. В таких ситуаціях зробити вибір не тільки складно, а й практично неможливо. Причин може бути безліч, а в результаті людина займається не лише не милою, а щей неприємною їй роботою. Адже, щоб стати добрим фахівцем у будь-якій сфері, свою професію треба таки любити. Не варто забувати, що любов живиться активністю. Бездіяльної любові не існує.
У професійній діяльності людина досягає відповідного рівня досконалості та майстерності, а то і витонченої здатності віртуозно виконувати професійні дії. Такий рівень професіоналізму досягається постійним засвоєнням новинок професійної справи, самовдосконаленням, порівнянням своїх результатів із працею інших. Сааме так у професійній діяльності виникає та сама відкритість особистості до професійної діяльності – творчості, що є нічим іншим як любов’ю до неї. Подібно формується любов до інших видів людської активності, а звідси, до інших виявів соціального буття.
Всі інші насильницькі методи над собою призводять до нервових зривів, депресій і повної відсутності “смакових рецепторів” життя. Окрім того, щоб стати спеціалістом в обраній професії не конче бути вундеркіндом. Відсутність потрібних знань в одній галузі не може бути перешкодою до високого рівня розвитку освіти та професійної майстерності в іншій. Зрештою, вивчаючи ту чи іншу галузь знань, важливо засвоїти її основні досягнення, її головні висновки, та безперечно практика, практика та ще раз практика з її теоретичною основою. Така фахова підготовка забезпечує успіх у конкретній сфері діяльності.
У хорошого фахівця з будь-якої професії завжди під руками є довідники, схеми, таблиці, за допомогою яких можна навести довідку при вирішенні складного технічного завдання. Використання допоміжної літератури, орієнтація в ній – ознака високого професіоналізму і запорука успіху. Але уявити людину, котра при вирішенні світоглядної проблеми, скажімо,при визначенні своїх політичних симпатій під час виборів, починає нишпорити у філософському словнику, політичному довіднику чи підручнику із соціології, складно. Та й виглядав би той персонаж досить-таки комічно.
За сучасних умов інформаційного суспільства неможливо обійтись без відповідного рівня знань. Проблема в тому, що не всім цей рівень доступний. Навіть здібному абітурієнтові досить проблематично вступити в омріяний вищий навчальний заклад. Та навіть не стільки вступити, скільки оплатити навчання. У зв’язку з цим молоді люди знаходять більш оптимальні варіанти, не ускладнюючи собі життя. Живим прикладом є заочна форма навчання. В кінцевій реакції навряд чи вихідною речовиною буде професіонал. Результатом такої “липової” освіти є не лише не фахові працівники на підприємствах, але й катастрофічні випадки їхньої роботи. Наприклад,для того, щоб вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС, треба було зробити відразу сім порушень режиму роботи реактора. Тобто причина тут не одна, а ось яку суму наслідків породила аварія на ЧАЕС, людство до цього часу не лише не збагнуло, але і не з’ясувало та не порахувало.
Розглядаючи соціально-економічне питання усвідомлюєш, що професіонали будь-де на ціну золота. Їх цінують, платять шалені гроші, за них боряться компанії та потенційні держави-сусіди. Та весь цей перелік не зовсім стосується України. Мусимо визнати, в деяких галузях спеціалістів вже явно забагато. Тих економістів та юристів, котрих щороку сотнями випускають ВУЗи не реально вмістити та влаштувати на робочі місця на території однієї країни (ну, звісно, якщо це не Росія). В таких випадках студенти або не працюють за фахом, або покидають Батьківщину в пошуках кращої долі. Це вдається далеко не всім. В інших професіях навпаки, не вистачає працівників. Ось так спостерігається відтік молоді за кордон, бо саме це вважається престижним. Отака от філософія у нашого українського брата.
Якщо ж розглянути іншу сторону медалі, то можна переконатися, що досягти професіоналізму варто, і не лише тому, що це престижно (хоча такий факт є поза сумнівом). Насамперед, розглядаючи людський світогляд, я приходжу до висновку, що людина по своїй природі більше прагне до вдосконалення себе, як живої істоти. Далі, активна творча діяльність наштовхує на бажання бути чимось більшим, аніж просто підлеглим на підприємстві. І це абсолютно природно. Ланцюговий ефект веде до виходу майстерності на рівень професіоналізму. Це сприятливий грунт, щоб перевершити інших та стати лідером. Важливою складовою, на мою думку, є здатність особи відстоювати власні переконання перед іншими, доводити в дискусії їхні істинність та справедливість. Коли ж практика не підтверджує переконання, то починається або їхня трансформація, або відбувається втрата переконань, що є своєрідною катастрофою особистості.
Передусім, тобою починають зацікавлюватись, бо виділяєшся серед натовпу. Навіть тут поряд, у компанії друзів відчувається зовсім інше ставлення до цікавої, яскравої та неординарної особистості. Воно вирізняє, робить тебе впевненим у власних силах. А коли ти активний, цікавий, впевнений, та ще й фаховий спеціаліст, перед тобою відкривається широкий спектр можливостей. Він дозволяє підвищити рівень власного життя та й відповідно державний.
