|
|
| Авторів: |
2710
|
| Творів: |
52097
|
| Рецензій: |
96321
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
SELECT creatives.TID,
creatives.CID,
creatives.adding_date,
creatives.header,
categories.name as cname,
genres.name as zname,
COUNT(reviews.TID) as rcount
FROM creatives
LEFT JOIN categories ON categories.CID = creatives.CID
LEFT JOIN genres ON genres.ZID = creatives.ZID
LEFT JOIN reviews ON creatives.TID = reviews.TID
WHERE creatives.UID = '1519'
AND creatives.hidden <> 'y'
GROUP BY creatives.TID
ORDER BY `adding_date` DESC Ответ MySQL:
1054 Unknown column 'categories.name' in 'field list'
|
Автори
Олекса Мельник
|
 |
 |
|
| E-mail |
snovyda@gmail.com |
| Про мене |
Конспект життя
Народився я у передноворічну ніч 30 грудня 1986 року в Коломиї, маленькому містечку на Івано-Франківщині. Змалку не любив людей. Важко переживав розрив з матір’ю після поступлення до дитячого садка, через що часто блював, засинав у туалеті та тікав з території садка. Після тривалих спроб моїх батьків прищепити любов до спорту (на їхню думку я був надто жирним) незлюбив людей ще більше. Через постійне і непереборне бажання уникнути чергового заняття в спортзалі розвинулися паранормальні здібності до брехні та акторська майстерність. Іноді сам починав вірити у наявність вигаданих мноюболячок.
В школі вдалося трохи подружитися з однолітками, зате нажив собі ворогів з боку вчителів. Особливо ненависними були: вчителька української мови у якої були проблеми з дикцією, через що ми часто робили помилки в диктантах; вчителька біології, яка просто ненавиділа дітей і постійно намагалася нас принижувати; вчителька фізкультури, яка, підозрюю, була лесбіянкою, через що люто ненавиділа хлопчиків та спускала все дівчаткам. Особистим ворогом була банда старшокласників, очолювана завучем Вандичкою.
Сім років розбишакування у школі змінилися п’ятирічним навчанням в профтехучилищі, де здобував спеціальність бухгалтера, оператора комп’ютерного набору. За короткий час у цьому закладі я зміг стати відмінником. В період мутації голосу був затягнутий у хор, де мені прищепили любов до мистецтва. Згодом почав їздити на різні конкурси читців, непогано декламував гуморески. За свою нелюбов до людей став всезагальним посміховиськом та об’єктом знущання місцевої бикоти. Розвинулися комплекси, з’явилася заповітна мрія: «перестати бути людиною». Запустивши довгі патли, вступив у вік неформалітету, з’явилися мрії про палке кохання, ілюстровані еротичними снами. На випускному розпочав відносини з одногрупницею, які протривали довго, важко і болісно.
У 2004 році, реалізуючи своє бажання стати всесвітньовідомим хакером і почати світову експансію через глобальні мережі, вступив до Київського політехнічного інституту. Помилково вибрав факультет авіаційних та космічних систем за спеціальністю: «інженер з розробки літаків і вертольотів». Через кілька тижнів навчання сильно вдарився головою об залізобетонну балку і довго лежав у ліжку. Після тривалого лікування, лікарі почали залякувати «атрофацією зорового нерва в наслідок застарілої гематоми в мозку», через що довелося відмовитися від уколів магнезії. Нажив друзів, призвичаївся до пива, чіпсів, порно, рок-музики. Відчув смак просирання батьківських грошей. Почав писати. Під кінець свого першого студентського року зрозумів, що вища математика і теоретична механіка – не моє і мене відрахували. Опісля довго провалявся на канапі, періодично заливаючи у себе літри пива, горілки, вина.
Дивлячись на те, як майбутній зять нищить своє життя, батько моєї дівчини влаштував мене на роботу в училище, де я вчився лаборантом комп’ютерного кабінету. Це був мій перший дорослий досвід роботи.
У 2006 році поступив на заочне відділення факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Яковича Франка. Відчув себе людиною, комплекс неповноцінності почав заміщуватися манією величі. Нажив собі ще друзів, які стали прототипами багатьох моїх персонажів. Змінив ще кілька місць роботи, зокрема працював фотографом в театрі, де крізь дно пивної пляшки та туман сигаретного диму мені вдалося розгледіти свою майбутню дружину і частково підкорити цю жінку собі. Пізніше мені не пощастило працювати техніком-програмістом в Печеніжинській спеціальній загальноосвітній школі інтернаті з поглибленим професійно-трудовим навчанням для дітей з легкою розумовою відсталістю. Цей досвід завдав непоправної шкоди моїй психіці. Директора Степанівну я впізнаю у персонажах фільмів жахів та бачу в жахливих мареннях під час гарячки.
Зараз працюю журналістом «Коломийської правди», опублікував десятки статтей, репортажів, інтерв’ю. Після одруження кинув пити, палити і вживати наркотики. Безрезультатно намагаємося народити цьому світу дитину. За все своє коротке життя змінив масу захоплень, таких як: військовий письменник, археолог, палеонтолог, астрофізик, веб-дизайнер, хакер, фотограф і журналіст. Маю хист до куховаріння, подорожей країною та походів у гори. Багато бавлюся в комп’ютерні ігри, полюбляю квести, стратегії, інді. Мрію помиритися з родиною та навчитися жити серед людей.
|
| ICQ |
немає |
| LiveJournal |
немає |
| Улюблені твори Автора |
| Улюблені автори Автора |
| Прихильників — 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
