Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2647
Творів: 49039
Рецензій: 93681

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ОСТАННЄ ВИПРОБУВАННЯ (2), автор: Наталка Ліщинська)

© Viktoria Jichova, 03-04-2016
Наталю, вибач, але і я додам своїх "пять копійок" до вже сказаного. Не буду повторювати зауваги попередніх рецензентів, скажу коротко: твір ще неготовий. Його треба доопрацювати, аби загладити ті глибокі проміжки у процесі становлення ГГ як морально відповідальної людини. Ти зобразила надто швидкий стрибок - психологічно тому така радикальна зміна у поведнінці твого ГГ неймовірна. А старт твору бів і справді дуже надійним, цю тему не обійти лише оповіданням, тут уже напрошується, принаймні, новела. І намагайся уникати однозночностей - бо інколи однозначні твердження стають схожими на плакатну популістську ідеологічну заангажованість. Світ, а головне - психіка людини є набагато комплексніша і загадковіша, тому їй варто приділяти більше уваги і часу, особливо, коли йдеться про катарсис. Сподіваюся, що ти ще до свого твору з часом повернешся і зробиш з нього шедевр - нехай лише трішки "визріє".

З теплом,
Віка

Наші хочу і не хочу оплачуються у великих масштабних подіях кров"ю. Хто готовий, той заплатить - звідси це так добре видно... Тому невдовзі подивимося на хочу і не хочу європейців, слова мало важать, кров - значно більше. Ти не бери на власний рахунок, мову веду (і думаю завжди, Віко, коли щось кажу_пишу) про вельми великі у часі та просторі події, а не про окремих людей, скажімо, конкретних мене і тебе. Ми ж то конкретні можемо і не застати сформованих Океанію із Остазією...
З повагою,
Наталя

© Наталка Ліщинська, 05-04-2016

Наталю, ти добре подумала, що ти написала? То ти - хіба пристосовуватися навчена? Незалежно з ким, лиш би краще? Я правильно зрозуміла? Я не хочу присотосовуватися брехні, не хочу жити у новітньому "ЄС-СРСР", яке перекручує закони за своїм моментальними примхами і нагло бреше своїм виборцям, не хочу перекручувати все те, що будували покоління наших пращурів, не хочу пригріватися до "сильніших" лише тому, що вони грошовитіші і сильніші, не хочу бути частиною брехні, де один безскрупульозно визисковує, а другий лише платить і платить як морально, так і фізично. Наталко, в цім наші погляди дуже розходяться. Це не пані Історія - це люди. Це все від людей залежить. ЄС не може моралізувати і вказувати іншим, як треба жити, коли сама скочується до такого ж, тільки у "софт" версії тоталітаризму, як у Росії чи Китаї. Лицемірство, фарисейство - ось це і є справжнє обличчя ЄС. Я не хочу такої імперії, таких порядків, такої аморальної атмосфери, що займається брейнвошінгом у суспільному просторі, зокрема у масмедіях та у ВИШах. Я хочу очищення від брехні, я хочу на виборах сказати своє ясне "НІ!" такій політиці - і слава Богу, маю поки-що на це право. Надіюся, що його нам не заберуть, як уже це зробили "рожеві" комуністи у Швеції, де люди не можуть голосувати аж до 2022-го року в рамках так званої "коаліційної угоди". Що станеться за цей період зі Швецією - невідомо, мабуть, тотальний Аллах Акбар. Ні, Наталко, я не пристосуюся заради шматка поки-що ситого хліба до морального насильства. І якщо треба буде в майбутньому, то емігрую з такої прогнилої Європи, або здохну - краще вже так. Бо Лжепророк не спить, він уже в дії.

© анонім (78.45.47.—), 05-04-2016

На чолі Росії стоїть підступний хижак, який намагається повернути імперії часи зростання. Попри те, що цей кагебіст один із сильніших чингізханів, та розпад він може лише трохи пригальмувати. Кончілось іх время.

ЄС, як імперія, що проходить період становлення, виглядатиме слабшою за агресивну старішу Російську імперію, проте це тільки видимість, бо її сили зростатимуть, а ординської - малітимуть. Ніякого секрету в сильній фрау Меркель та її імперських амбіціях нема, а ще менше таємниць у проекті Норд-стріму. Ресурси Російської імперії, яка впевнено крокує до стадії випатраного трупа, вельми потрібні новонародженій імперії.

Краще до них дістатися першою, бо з іншого боку підпирає ще одна велика імперія - Китайська, вона теж входить у силу та претендує на шмат від трупа. І ці падложерці ділитимуть тіло Російської імперії, а тут іще сидить на гілочці орел і з Аляски теж не проти поласувати жирним м"ясцем. Так що хто встиг, той молодець. ЄС і на позір домашня господинька фрау Меркель знають, що роблять, коли норд-стрімлять.

А нам, маленьким (Україні), пильнуючи власних інтересів, треба ближче до переможця. Ні орел, ні дракон - нам не товариші. А от ЄС - те, шо тре".

А шо там хоче або не хоче народ - то прошу паньство до революції, якщо щось хочеться. Інакше все вирішать за вас. Але то вельми кривава ціна за хотіння.

Щодо демократії... От на неї в нинішніх часах із ісламським, американським, європецьким, азійським формуванням центрів глобального панування не ставила б... Теж її время кончілось до наступного переходу. Зараз формуватиметься щось на кшталт Океанії, Євразії, Остазії (називатиметься інакше, але яка різниця) з оруелівських передбачень. І демократія у це ніяк не вписується. Ну, мені теж жаль, але претензії до пані Історії.

Так, на потішення лише додам, що у новонароджених імперіях, зазвичай, не так уже й погано живеться середньому класу - він швидко зорієнтується.
З повагою,
Наталя

© анонім (46.133.214.—), 05-04-2016

Наталю, ми теж так вважали, що минеться. Головне в часах загострення і в часах такзваного "меркелізму" - не минається. Хочу бути оптимістом, як ти, Наталко, але розвиток подій, дезорієнтація, де кожен сильніший політик - як от Меркель та їй подібна банда в Брюселі, підважують сам принцип демократії, то з того не може вийти нічого доброго. Так, вони хочуть побудувати нову імперію - це вже видно й неозброєним оком, це хочуть вони, але ЛЮДИ - громадяни цього не хочуть. ЄС або зреформується, або буде зле - цензура і застрашування, усування критиків сучасного стану політики ЄС, обкладання громадян дедалі більшими податками, життя в боргах, напруга та стрес, яку не мають де вентилювати незадоволені громадяни, безробіття, соціальні заворушення, етнічні конфлікти, тероризм - у Європі вже це все відбувається і вже на самому порозі масштабніших конфліктів. А економіка як така - це теж не самоспасіння. Це поки що здається, що все добре - бо існує таке явище як інерція. Але Європа вже гальмує - отже, економіка виказує спад. Ці політики просто забули, хто є двигуном економіки- середній клас. А якщо середньому класу не дадуть спокійно жити, коли він щодня наражатиметься на страх, боятиметься навіть доїхати на роботу, аби десь хтось когось не побив чи згвалтував, чи щось не вибухнуло і не повбивало людей, то з таким знервованим "середнім класом" економіка далеко не заїде.. Але я тебе не хочу і не можу переконати, Наталю, у тебе свої "рожеві окуляри". Що ж, дивися через них, доки ще є час. Я намагаюся хоча би надіятися на те, що люд прозріє і не дозволить зробити зі себе лише слухняних роботів, які зароблятимуть на шалені, ілюзірні ідеї сучасних політиків, яким наплювати на власних громадян, сподівюся, що люд вижене цю банду сучасних лоббістів та політично-економічних олігархів і вибере хоча би того, хто зможе хоча би захистити власні кордони власної країни. До речі, що скажеш на те, що Німеччина заграє з Росією і дуже намагається просунути через незгоду інших країн побудову Норд-стріму-2, який обходитиме транзит через Україну?

З теплом,
Віка

© анонім (78.45.47.—), 05-04-2016

То нічого, Віко, кризи існують для подолання і побудови нового. Та криза, що зараз підважує існування ЄС, теж для того. Викрутиться ЄС, дасть раду. Коли в підвалинах певного угруповання лежить потужний економічний інтерес і розвиток, то шлях до подолання кризи відшукається. На історичну перспективу в мене нема сумнівів, що цей шторм вирішиться на користь економічно сильнішої імперії, яка щойно тільки починає складатися, а на шкоду відсталої імперії, котра якраз знаходиться у напіврозпаді. Так шо Україні, якщо дивитися з прагматичного боку, ліпше ліпитися до того, що народжується, а не до того, що здихає. А німці дорікають слушно синдромом пост-комунізму... Так воно і є для країн колишнього Варшавського договору. Кажеш, з боку старої Європи є зверхність до відсталих східних окраїн? Може... Та й це минеться.
З повагою,
Наталя

© анонім (46.133.214.—), 05-04-2016

Наталю, коли я у 2004-му році, вже будучи громадянкою Чехії, голосувала за вступ Чехії у ЄС, то і в найстрашнішому сні би не зявилося те, до чого скочується сучасний ЄС, до якого політичного маразму. За тих якихось 12 років у ЄС стільки всього змінилося у розумінні справжньої демократії та навіть у звичайному, буденному житті громадян, що помітним це стає аж тепер. А сунулося це все дуже повільно, ковбасним методом директива сюди, директива туди - і гоп! Вітаємо вас, шановні громадяни, в "рожевому" мульті-культі соціалістичному раю. Зараз, якщо чесно, сам ЄС нагадує пізню стадію колишнього СРСР - здається мені, що розпад такого ЄС, поки він не зреформується, безвідкладно наближається. Чекаємо всі з нетерпінням на референдум у Великій Британії, що відбудеться влітку. І якщо Британія вийде з ЄС, то ефект "доміно" не затримається. Звісно, це краще наразі для України, ніж бути під Москвою. Чехія також не застрахована від впливу Росії. Проте незадоволення пересічних громадян з наказами і директивами ЄС уже виливається через край терпеливості. Для чого пишу, Наталко. Аби люди добре подумали, чого вони насправді хочуть - бо, як говориться у чеській приказці, потраплять "зі зливи під ринву". І Західна Європа до нас, центрально-та східно-європейців ставиться дуже зверхньо - це ми у Чехії відчули дуже добре під час так званої "міграційної кризи". До сих пір нам дорікають "синдромом посткомунізму".
Ось таке от, Наталю. Ми у Центральній Європі зараз теж опинилися на роздоріжжі разом зі словаками, угорцями і поляками.
З теплом,
Віка

© Viktoria Jichova, 04-04-2016

Це як у тому анекдоті, Віко: "Зустрілися два однокласники. Один - поважний дядечко на мазераті, другий - бомж. Той другий сумно каже: "Вже три дні не їв..." Багатий співчутливо хмикає і відповідає: "Так не можна. Ти примушуй себе!"
Важко співчувати тому, кому живеться набагато краще. Ніяк не можу себе примусити співчувати німцям, які у вісімдесят виглядають на шістдесят, подорожують дорогими кемперами Європою та не трясуться над кожним євро... Так що тут не те, українці співчувати вміють, але тим, кому реально важко. І теж нелегко відмовитися від цивілізованої імперії на користь ординської - а перед нами якраз такий вибір. Ти ж не з Москви пишеш, правда? Ти туди не хо? І ми туди не хо. :-) Можна, звісно, бути гордим і самостійним, тільки ж не вийде поміж двома великими імперіями.
З повагою,
Наталя

© Наталка Ліщинська, 04-04-2016

Бачиш, Наталю, у тебе співчувалка не підіймається, то чому би мала вона підійматися, наприклад, у якогось пересічного француза чи бельгійця, чи голландця? Наші українські проблеми їх не хвилюють, українців же не хвилює Європа і теракти на її території. Кожному ближче своє - так було завжди і, нажаль, як видно, буде. Просто постає питання - чи варто тій же Україні так рватися у хомут сучасної аж занадто пере-мультикультуризованої Європи? Бо мультикультурність та ліва зелена ідеологія Європи плюс усе підперте неомарксизмом - ось це і є сучасна Європа. Як видно, кожному вирушувати свої проблеми самим. Тож не нарікаймо, що світ нам усім надто мало співчуває. Бо і за свої власні проблеми ми теж несемо частину вини.
Але гаразд, закінчимо цю вже дискусію, бо задалеко вона вже зайшла. Ще раз дякую за спілкування, Наталю.

З теплом,
Віка

© Viktoria Jichova, 04-04-2016

І поспівчувала б отій Європі, але співчувалка не підіймається. :-) Нам би з власними проблемами впоратися.
І тобі, Віко, дякую за гарне спілкування. Що в кого болить, той про те і гомонить. :-)
З повагою,
Наталя

© Наталка Ліщинська, 04-04-2016

Звісно, що шанс у кожного є, не будемо йому брати. З однієї сторони ефективність, коли держава "провалюється" зі своїм завданням, з іншого боку - реклама. Знаєш, яке зараз найбільше контроверсійне явище в Європі? Так звані "активісти", які вже стали цілком самодостатніми професійними організаціями і які на проблемах так званих "людських прав", здебільшого штучно створених, непогано приживаються і паратизують як на коштах окремих співчуваючих людей, так і на коштах державних - себто коштах всіх податкових платників. Найкраще це зараз порявилося у стосунку з неконтрольованою міграцією в Європу. Ось, це я додала вже не до теми твого твору, але для загального контексту - аби показати, що в кожної медалі є дві сторони. Але розумію, що в Україні без волонтерської бази би було дуже скрутно, для цього соцмережі можуть стати помічником. З іншого боку, за соцмережами в недалекому майбутньому планується стеження і цензура - аби громадяни, які не згодні з "єдиною правильною євро-союзною" неомарксистською доктриною (ось до чого вже Європа докотилася - на жаль, я це бачу зблизька) були вилучені з дискусій, аби не поширювали свободу свободу думок і слова. Як кажу - у кожної медалі два боки.

З теплом,
Віка

© Viktoria Jichova, 04-04-2016

І любов, і цікавість, і заздрість підштовхнула - а в людині все намішано. Щодо піару Лілі - ну, чомусь сприймаю у фейсбуку таких Ліль не як піарниць, а як волонтерок, адже фейсбук тим і цінний, що тут можна за лічені хвилини зібрати кошти на потрібну справу... Можна і тихо, але ефективності буде менше, по собі, тихій, знаю, та не вмію змуситися шуміти, однак тих шумних поважаю, бо вони вміють, вони - ефективніші. Зрештою, це вже хто що бачить у шумній допомозі.
Стосовно примусу - ага, і він присутній, окрім іншого, теж присутнього. Тут я також можу зрозуміти янгола-охоронця. Блі-ін, так довго йшла душа дорогою до крил і залишилося ще трохи, а все зірветься от-от... Хочеться копнути?! Ще й як хочеться, ще й з розгону... Можливо, такі-от небайдужі куратори найкращі... Не хочу я тої плакатності про морально усвідомлене, ти ж, Віко, теж не хочеш - я знаю, точно знаю. :-) Ну, недосконалі ми істоти, але шанс у кожного є.
З повагою,
Наталя

© Наталка Ліщинська, 04-04-2016

Так, можна тему кохання юзати і не юзати. Але воно має стільки відтінків, що здається бути темою невичерпною. Я просто твоєму ГГ не повірила. Як я вже сказала - не любов його підштовхнула на ці благородні вчинки, а звичайна цікавість і заздрість через інфу, тим більше почерпнуту з ФБ - з цього вже тепер відслідковуваного властями у сучасній Німеччині і вже цензурованого гадюшника (може, вже чула про нові правила у ФБ, які узгодили Меркель з Цукербергом - власника соцмережі ФБ?). Ну, але до теми твого твору: і чим тобі не піар славної художниці? Справжній меценат чи то людина, яка займається благодійністю, не піариться і не розтринькує про те всьому світу, а тихо і вперто виконує своє святе послання. Може, саме ті причини спонукали твого ГГ зайнятися і собі благочинністю? Не з любові, а через примус, через примху, що й він не залишиться "позаду" і докаже всім, який він "білий та пухнастий"? Я не знаю, але так чомусь це на мене подіяло. Ну, і ангел-куратор у виді Марти - теж іще той психічний маніпулятор. :)) Тому хочу підтвердження протилежного - процесу становлення ГГ як морально усвідомленої людини.
Дякую за діалог, Наталю, з тобою завше приємно спілкуватися.

З теплом,
Віка

© Viktoria Jichova, 04-04-2016

Віко, та це ти не зрозуміла. Де ж я уникаю зображувати кохання чи боюся цієї теми? Воно є і в цій оповідці, проте не стало основним, є лише однією з ліній. В інших моїх текстах кохання буває головною лінією, скажімо, у "Воротах у небо", проте я справді не готова лише про кохання писати. Мені цікава купа різних тем, а кохання - справді дуже поширена, аби хотілося надто часто її юзати.
Про процес - нє, розжовувати тут точно не буду, не люблю зайвого. Як впливають сни, Марта, інфа з фейсбучної Ліліної сторінки на душу ГГ, видно з його вчинків. Цього досить, на мою думку.
З повагою,
Наталя

© Наталка Ліщинська, 04-04-2016

Наталю, не те я мала на увазі. Шкода, що не зрозуміла, про що я мову вела. Це - не новела, а скорочений зріз основного. Все у тебе тут є, І всі тобою перечислені натяки я вловила. Але не вистачає процесу - саме зображеного процесу так званого "переродження". Сни були не надто вмотивовані, дорікання сумління у подобі Лілії-художниці (а, може, це просто заздрість у ГГ заговорила, що дівчина - перше його кохання - відома і признана всіма геніальна художниця, яка ще й піариться на благодійності, а він - такий собі пожиттєвий пустоцвіт, що вміє лише тринькати батьком нагарбані гроші), далі - лов-сторі - це ти так кажеш. А що тут поганого у темі кохання між чоловіком і жінкою? Хіба не любов рятує світ? Хіба не з неї ми народжуємося? Хіба не вона є першодвигуном всього живого і сущого у тім нашім людськім світі? Хіба не воно стало інспірацією найвизначніших світових шедеврів? Хіба кохання - це не першоінстинкт і вище, духовне почуття, яке нам закладено самим Господом? Чому цураєшся цієї теми? Ага, розумію, хочеш бути не як всі. А ти тоді подай цю тему так, як не як всі, але не обходь її, будь ласка, десятою дорогою. Чи ти цієї теми просто боїшся? Не бійся показати, що ти - теж жінка, автор-жінка. Знаю, у деяких творчих колах побутує мейнстрімова думка, що кохання - це рожева бібліотека, що це- вже давно не модно, не актуально. Як на мене, це найхибніша теза, яка коли могла існувати. Бо тим самим ми заперечуємо себе як людей з душею, спроможних не лише виконувати наші життям навязані обовязки, але й відчувати заради щирої радості зі життя. Тому б я на твому місці не боялася показати глибші мотиви "катарсису" твого ГГ, не лише сором за те, що він жив дотепер як бездушний егоїст, як ніхто. Ну, і раз ти вже зачепила тему снів, то треба було їх також трішки яскравіше зобразити. Розумієш, я там не вловила основного взаємозвязку - себто причини і наслідку. Так, якісь мимолітні прояви, кавалочки подій з минулих життів, що мучать душу ГГ, але не зображено сам процес і цілісний контекст сновидіння-ясновидіння, як він впливає на свідомість твого ГГ. Вибач ще раз за розлоге моє пояснення, але вважаю добрим, коли ми можемо вести ось такий творчий діалог. Намагаюся тебе і твій твір зрозуміти, як сподіваюся, і ти мене.

З теплом,
Віка

© Viktoria Jichova, 04-04-2016

Дякую, Віко!

Завжди ціную твої розлогі відповіді на мої коменти, тож доведеться схоже діяти у відповідь. :-)

Це цікаво, що ти говориш про стрибок услід за іншими, та повторювати начеб за іншими не хочеш. :-) Людині довгі місяці сняться сни про її попередні життя, Макса мордує така собі Марта, небесний куратор з крилами, але на тобі - стрибок. Марта його вперто підштовхує і снами, і діагнозом його життю (півроку між зустріччю випускників влітку та з"явою Марти взимку, якій усе ж тільки снами не вдалося розбурхати совість Максима), перше кохання йому тицяє під ніс, нагадує про те, яким він був, а яким зараз є. Гаразд, доведеться акцентувати, що мова про півроку дивних вимучуючих снів, я просто вважала, що то само собою зрозуміло: зустрічі випускників відбуваються влітку (босоніжки Іри Сокорчак пам"ятаєш?), а зараз уже зима (а холодне зимове повітря, коли Макс виходить з борделю?), це є в тексті, неакцентовано, проте мені цього здавалося достатньо, та певно, що ні.

Це і є новела, Віко. Ага, із несподіваним закінченням, бо мажор переродився на нормального чоловіка - несподіванка, та-дам! І янгол-куратор йому вірші диктує - друге та-дам! І шлях лав-сторі не використано - третє та-дам! А більшості не смакує, що навіть з мажора можуть люди бути. :-) Не вкладається у вкраїнську схему зради та всепропальства. Не звикли до переможців. А здалося би, бо ми такими стаємо і будемо.

Щодо однозначності - подумаю ще. Поки не бачу плакатності, але обміркую, можливо, вона десь і ховається.

З повагою,
Наталя

© анонім (46.133.94.—), 04-04-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70960688591003 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …