Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2647
Творів: 49042
Рецензій: 93684

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Даойш ЛІКНЕП! :)

(Рецензія на твір: Ў, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

© , 09-03-2007
Друже Антоне, дякую дуже!
Не можу навіть описати, наскільки мене засмучує ця нібито дрібничка. Скільки текстів я не дочитав до кінця з-за цього! Адже, якщо я зміг вивчити це правило десь у початкових класах і потім спокійно дотримуватися його надалі, то чому величезні купи авторів не можуть цього робити? Не можу уявити, що хто-небудь, хто отримав середню освіту чи навіть і лише початкову, в Україні, не ознайомлений з правилом чергування "у-/в-" в укрмові! Для мене ці "дрібнички" (коли вони перевищують рівень звичайних очипяток чи щирих помилок) є ознакою неповаги автора до своїх читачів.

Невеличке уточнення. У своєму дописі, зокрема в одному з останніх з приводу твору "Цвіт папороті", я трохи посперечався з шановним Ігорем Скрипником. Але я ніколи не наполягав на тому, буцімто це "просте правило, що не терпить трактувань і варіацій", як ти пишеш. Трактувати будь-хто може будь-що. Це не є предметом мого занепокоєння і я не проти того. Якщо відхилення чи порушення правил є навмисним і вмотивоване художніми потребами твору - я тільки "за"! Але коли це ознака неписемности, неуважности чи недбалости авторів - це вже зовсім инше.

Я лише наполягав на тому, що це - ПРАВИЛО. Його потрібно дотримуватися та заперечував проти того, аби його вільно трактувати як "побажання", що пропонував Ігор. Адже правила назагал існують для того, аби їх дотримуватися. Хіба ні? Ось мій вислів там дослівно: "Тобто, правило - це дійсно не догма, але і не "лише побажання". Це правило!"

Антоне, щиро дякую за цю чудову ініціативу. На черзі чекатиму твоє роз'яснення щодо чергування сполучників "і, й, та". Це, на мою думку, друге найбільш поширене порушення правил укрмови серед авторів ГАКу.

Щиро,
Олесь Б :)

Антоне!
Раптово зазирнув сюди й здивувався, що полеміка ще триває. Хоча вважав тему чергування "у/в" уже вичерпаною достоту.
Щодо твого вільного трактування мого трактування радянської макулатури, що зберігається в ЦНБ, то не варто лукавити, адже це жодним чином не стосується моєї характеристики бібліотеки як такої. Я хочу наголосити на тому, що будь-які потуги "націоналістичної" думки (чи діяспорної, чи антирадянської, чи проевропейської, чи євроатлантичної, чи українсько-державницької - назва при цьому не є суттєвою) у будь-якій бібліотеці в Україні не можуть іти в порівняння з тією величезною масою, геологічними шарами, совкової спадщини, які там зберігаються. І на жаль, ці "поклади лайна" не тільки мирно лежать на полицях бібліотек (що, як на мене і з огляду на все, що ти сказав, є абсолютно нормально для бібліотек) але також аткивно засмічують голови молодого покоління українців. А це вже, на мою скромну думку, просто жах!
Ще раз - якщо позиція директора ЦНБ є такою, щоб "не оцінювати надрукованого за будь-якими критеріями" - то я це поважаю і підтримую. Але, оскільки я не є директором ЦНБ, то не бачу причини, чому я не можу оцінювати надрукованого за своїми власними критеріями. От я і оцінюю їх.
Утім, дискутувати на ці теми ми можемо вічно, але я радий, що дискутувати щодо Правил чергування підстав у нас немає. Адже їх треба не обговорювати, а дотримуватися!
Щиро,
Олесь Б :)

© анонім, 15-03-2007

Тетяно, коли пишуть, що ЦНБ зберігає тонни лайна, її мабуть плутають з іншою установою. Щось її часто останнім часом стали згадувати на ГАКу. Треба у Фройда подивится, що то значить :)

Бібліотека має зберігати все, а не лише те, що подобається діаспорі. Бо наші рідні комуністи теж нею користуються, і смаки й потреби від пана Бережного в них відрізняються.

В протилежному випадку ми ризикуємо повторити давньомусульманський парадокс, за яким, книга що протирічить Корану - шкідлива, а книга, що повторює Коран - просто не потрібна. Тобто, Олександрійську бібліотеку можна спалити.

Щодо того, що можна прочитати про персоналії, то літературознавець за визначенням любить порпатися в чужій брудній білизні, і прочитати можна будь-що про будь-кого.

Треба просто підтримувати в собі здорову відразу до такого "літературознавства", все рівно, з якого табору його прихильники.

Якби ви знали, як я вдячний синові Марка Вовчка за те, що він знищив особисте листування матері ! От вже б смакували усі "літературознавці". І без цього стільки бруду на бідолашну жіночку вилили і росіяни, і наші, як не дивно. Нікому не вгодила.

Антон Санченко


© анонім, 14-03-2007

зачекайте.... почали за здравіє, а закінчили за упокій.
ніхто не каже, що ЦНБ - погана бібліотека. Мова йшла про те, що можна прочитати там про конкретні персоналії. То ж при чім тут адміністрація та сама будова ЦНБ?
Я посилалась на джерело, звідки черпала інформацію. Звісно, добре, що архіви доступні для загалу. Так що за відсутності іншої інформації, спасибі і на тому:))

А от щодо кави - не знала. У травні потрібно перевірити:)))

Тетяна.

© анонім, 14-03-2007

А можна якось поважніше про ЦНБ? Ти коли в ній останній раз був, Олесю, щоб ганити? Офіційна позиція директора ЦНБ така, що головна бібліотека країни повинна зберігати усе, що в Україні виходить друком, а не оцінювати зміст надрукованого за будь-якими критеріями. Навіть автореферати дисертацій зберігають.

Досить уже, дооцінювались були за ідеологічним, половину власної культури викреслили.

До речі, є зал закордонної української літератури і періодики. Не стидайтеся, надсилайте.

І кава там вдвічі дешевша, ніж будь-де в Києві :)

© анонім, 14-03-2007

Насамперед мусить бути правило, закон, котрий би пояснював та обґрунтовував дану зміну. Як на мене, то поки правопис забороняє це, людина не має жодного права робити зміни власноруч.
Проблема у тому, що саме делітанти тепер керують світом. Гріш ціна тому редактору, Олесю, що правив Ваші рукописи... Бачите - тепер не граматисти всі мовні справи вирішують, а редактори. А ви ж самі, Олесю, і писали із певною часткою скепсису про деяких таких кадрів-редакторів (та й Кока Черкаський цікаві екземпляри наводив:)))

Знаєте - мова то дуже чітка і складна система. Вона, як і математика, побудована на чіткій логіці та законах. Зміна одного закону спричиняє ланцюжкову зміну для інших. САМЕ ТОМУ НЕ МОЖНА З ТАКОЮ ЛЕГКІСТЮ САМОТУЖКИ ПЕРЕПИСУВАТИ ПРАВОПИС

І на закінчення своїх роздумів хочу зацитувати уривок із праці Г.Грабовича. Відомого славіста, професора Гарвардського університету, а також РЕДАКТОРА (головного) видавництва "Критика". Ось що він пише "Хоч 20-ті роки були порівняно, і тільки порівняно, ліберальні і хоч траплялись такі чи ІНШІ короткі відлиги, українська література в Україні не могла мати справжню волю..." Власне, даного літературознавця поважаю не лише за те, що пише ІНШІ через "І", а за цікаві праці та справді новаційні погляди на літературу (хоча... посперечатися з ним, звичайно би не завадило:))))

Дякую, панове, за прекрасну дискусію. Надіюсь, полеміка навколо граматичних тонкощів усім нам піде на користь.

Попередній комент також мій.
З повагою,
Тетяна:)))

© анонім, 13-03-2007

Олесю, щодо тон лайна, кими завантажені архіви ЦНБ - то це, на жаль, так. І , звичайно, критика деяких "материкових" є аж ніяк не кращою за те, що пишуть емігранти. Однак - так звана "проблема" зі скрипниківкою та критикою на Хвильового має дуже спільне ждерело похибок. І дане джерело - це емоції. Саме емоції, які затьмарюють істинний стан речей. Так само, як чекістське минуле Хвильового породило цілу Хвилю негативу на його твори (помітьте різницю - мова йде виключно про твори, а не про його персону), так само і амбіції за скрипниківкою як жертви повальної русифікаторської ситстеми, провокує такі настрої повернення колишньої граматики будь-якою ціною. І мета даного повернення полягає не у тому, що це нагальна потреба самої граматики, а знову ж таки діють емоції виключно емоції "скривджених та ображених".

© анонім, 13-03-2007

Тетяно, будь ласка почитайте в ЦНБ ті тонни бруду і лайна, які писали і пишуть набагато численніші материкові діячі, себто українсько-радянські та пост-радянські мудрагелі - то Вам тоді буде не до сміху, запевняю. Або послухайте мудрі висловлювання сучасного окраїнтскаво діяча Льефтшенка, для розваги. Ідіоти були, є і будуть усюди й завжди. Ідеться не про це, а про чергування "в/у".

А щодо "скрипниківки" - була б вона зараз стандартом укрмови й ніхто б не скрипів з цього приводу. Якби від часу її запровадження не було зумисно й цілеспрямовано винищено десятки мільйонів українців тими, хто привчив українців зневажати "скрипниківку" ще й до сьогодні. Благаю - роззуйте очі!
Олесь Б :)

© анонім, 13-03-2007

Та який же я анонім, Юрію?.. Моє ім"я - Тетяна Мельник (просто забула поставити ім"я під коментарем). А смішного я прочитала те, як діяспорні діячі щиро бажали оголосити Хвильового ворогом українськорї нації та активно "бажали" нащадкам не читати його творів, оскільки не вартий Хвильовий ані поваги, ані уваги... На жаль, не можу згадати автора даного опусу, але читала це в архівах ЦНБ - так що все можна прочитати в оригіналі.
А щодо скрипниківки, Юрію, то... давайте узаконимо усі діалекти української мови і знівелюємо українську літературну мову як таку. І тоді всім буде добре: у кожного буде свій власний крокодил:)))
Тетяна Мельник.

© анонім, 12-03-2007

Друзі, "скрипниківка" та діяспорні мовні чудасії - це инші теми. Наразі йдеться про чергування "в-/у-" в українській мові. Це правило! Як нам тут вичерпно навів Антон Санченко. Цього правила дотримувалися і в часи Лесі Українки чи "скрипниківки", воно підкріплено правописом як соціалістично-комуністичним, так і буржуазно-націоналістичним. Отже будь які спроби вплітатати сюди геополітику, чи радше виправдовувати цим неписемніть деяких сучасних авторів вважаю просто дурницею. Є чітко визначені правила чергування "в/у". Їх треба дотримуватися і все!
Щиро,
Олесь Б :)
П.С. Шановнка Анонімко, у цьому контексті мене цікавить лише те смішне від Хвильового, що він писав чи казав про чергування "в/у". Щиро, О.

© , 12-03-2007

Про причини того, чому скрипниківським правописом 1928р. не користувалася Леся Українка достеменно не знаю, але здогадуюся. Дайош Лікнеп!
Шановна Анонім, розкажіть і нам усім що Ви смішного про Хвильового прочитали, і ми покачаємося по підлозі од сміху.

Кам.Ю

© анонім, 11-03-2007

знаєте.. особисто я проти того, що там чудить шановна діаспора. В свою чергу багато такого начиталась про Хвильового, що понаписували шановні, що просто по підлозі від сміху хотілося качатись. Певна частина діаспорних діячів, що претендує на роль непересічних особистостей, як на мене - люди недалекі та амбіційні.Нехай вибачають мене за ці слова, бо ж багато з них мені в дідусі та бабусі годяться. Однак я не про це.
Чому тією ж скрипниківкою не писали: Леся Українка, Зеров, Тичина, Антонич та ін.

А моя бабуня казала так: ГИНШИЙ. То ж давайте ще такий варіант узаконимо. А чому?..
Те, що не підкріплено правописом, є помилковим. І, як на мене, нехтування цими правилами - це неповага до мови насамперед. Але... як це кажуть: "Наш крокодил - то як хочемо, так і міряємо":))

© анонім, 10-03-2007

Юрію, я якраз зараз намагаюся сформулювати тезу про роль хлопів з райцентру у мережевій літературі :)

Звичайно, скрипниківка може десь і жива, але саме завдяки колишній ізольованості діаспори від материка. Щось подібне відбулося з нашими болгарами, які розмовляють болгарською краще за "болгарських болгар", класичною літературною мовою 19 століття. Але зараз вже 21 ст.

Вони самі це жваво обговорюють, коли зустрічаються, і "материкові" болгари не втомлюються підкреслювати, що "наші болгари" спілкуються більш вишуканою мовою. Але змінювати сучаний правопис на догоду їм чомусь не поспішають :) НМД, треба брати з них приклад :)

Щодо подальших змін у правописі. По-моєму - справа провалена, бо за неї взявся президент особисто, а йому зараз якось не до правопису.

Будуть зміни, будемо вивчати і дотримуватися. Що тут незрозумілого?
Скажуть вантажити чугуній, будемо вантажити чугуній.

© анонім, 10-03-2007

Ич які тут люди вчені, куди ж мені у личаках та й по паркетах, я ж не фільолог, а простий хлоп з райцентру. Тепірко не буду спав, а тіко думав про правильність чергування "у" та "в", бо в школі пані вчителька казали геть инакше. Та позаяк пан Антін троха мене спровокував, докину й своїх два слова. Поперше, скрипниківка не така вже й мертва, нею й досі послуговується частина українства за межами мовного материка. Крім того, остання правописна рехворма наблизила сучасний правопис саме до скрипниківки 1928р., зокрема, повернувши репресовану у 1933 питомо українську літеру "Ґ". Звичайно, у чистому виді скрипниківка вже ніколи не повернеться, але не виключено, що нові зміни відбудуться у тому ж напрямку. Правописна комісія існує й досі.

Кам.Ю

© анонім, 10-03-2007

Антоне, ти правий, але я, як завжди, дотримуюся иншої думки щодо питомости літери (і звуку!) "и" на початку слів. До речі, мені траплялися дуже принципові редактори, які самі все виправляли на кшталт правопису 1928! ;-)))))))
Щиро,
Олесь Б :)

© анонім, 10-03-2007

Тетяно, поки що чинним правописом підтверджене одне слово на И - ич (який).

Усе інше - махновські наскоки молоді, яка хоче писати за правописом 1928 року. Це її (молоді) суверенне авторське право, до першого принципового редактора :)

© анонім, 09-03-2007

маю іще одне запитання: а чи не міг би хто пояснити вживання "и" на початку слова... Наприкдал, мене особисто просто коробить вживання у слові ІНШИЙ голосного "И" тобто виходить не інший, а ИНШИЙ.

З часів мого університетського навчання вживання "и" на початку слів було нонсенсом. Однак на сьогодні такий стан речей - просто правило....

То чи може мені хто пояснити, які зміни відбулися у правописі, чи що?...

(Тетяна Мельник)

© анонім, 09-03-2007

Антоне, оскільки там спершу не було підпису, то я подумав, що полемізував Ігор, а не ти. Стосовно |ў| наприкінці слів - то це суто фонетична функція. На письмі воно позначається лише літерою "-в", але у вимові наближається таки до "-у". Приклади, які я тоді навів: Київ, Львів, Харків, був, зробив. Тут немає можливості на письмі передавати це звучання літерою "у", тож це навіть і не підпадає під тему чергування.

Слово "весь" має словникові форми "ввесь" і "увесь". Я й надалі наполягатиму на тому, що форма "усім" там була б милозвучнішою та правильнішою з огляду на правила, ніж форма "всіма".

Щиро,
Олесь Б :)

© , 09-03-2007

Ігор якраз відразу погодився усе виправити :) Сперечався ти зі мною, і, сперечаючися, висловив дві тези:

- у нескладове виникає лише на кінці слів (я сподіваюся, що ти вже згадав, що це не так)

- на початку речення (візьмемо цей найпростіший випадок) завжди пишеться У.

Я намагався звернути твою увагу на те, що не завжди, а лише коли У/В - префікс або прийменник. В тій темі розглядалося слово "всім". Так ось, тут "в" - зовсім не префікс, а частина кореня. Словникова форма - "весь".

Крім того, про всяк випадок звертаю увагу на існування груп слів, де чергування не відбувається ні в якому разі.

і/й/та , власне, - частина цього ж правила, але там все зрозуміліше, винятків по-моєму нема. Але подивлюся.

В будь-якому випадку згоден з тезою про те, що автор мусить знати, що саме він порушує :) Але хочу і заперечити "шкільний" підхід до правил.
Наприклад, "шкільний" поділ на частини мови не збігається з "університетським", бо останній просто заскладний для школярів, і до того ж - їх теж декілька.

Навіть у цьому параграфі дуже показним є останній абзац "Звичайно, чергування |у| - |ў| - |в| чітко простежуються в..." Тобто правила йдуть за живою мовою, а не навпаки. Ну от не буде жоден живий мовець чергувати вродливий-уродливий, хоча за правилами усе вірно :)

© анонім, 09-03-2007

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.63136315345764 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …