Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2660
Творів: 49643
Рецензій: 94150

Наша кнопка

Код:



Рецензії

... А сльозами коханої похмелився...

(Рецензія на твір: ..., автор: K O)

© Ольга Ярмуш, 18-04-2011
Особисто я не бачу в цьому творі недопрацьовок чи таких вже кричущих неоковирностей, які б потребували змін, тому Вашу, Катю, прикінцеву ремарку можна видалити - кожен читач сприйме цей текст так, як зможе вчитатись його душа, і всі необхідні поради Ви почуєте.

Як на мене, текст має надзвичайні підтекст і образність - мене вразили і ця молитва між соняхів, і розмова з Матір'ю, і - особливо вдало - третій катрен, де фіналом весілля є сон, по якому Ваш ліричний герой гірко плаче. Взагалі, добре написано! Від початку і до кінця тримається одна лінія розповіді, якщо є якісь огріхи в техніці чи римуванні, - вони незначні і добре компенсуються сильним ідейним стержнем. А що важливіше - сильна техніка чи сильна ідея - в сучасній літ-рі нема щодо цього одної думки. Безперечно, найкраще - сильні і техніка, і ідея, але це поєднувати вміють не всі.

Пишіть. Цікаво почитати ще Ваші твори - цим, першим, Ви показали себе, як вправну авторку. )))

Катю, спасибі за відповідь - таки заглядала на нашу віртуальну бесіду )))
Співчуваю Вашій втраті, особливо гостро, мабуть, вона відчувається в такий день, як сьогоднішній, - День Матері...
Вірю в усе, що Ви написали про Ваші видіння, вважаю то величезним Божим даром - бачити те, що недоступне іншим людям, вірніш не недоступне, а невидиме, несприймаєме - Третє Око ж бо є в кожного... Може, тому Ви й пишете і малюєте (бодай одного разу, описаного Вами, нижче), бо підійшли впритул до Потаємного. Думаю, Джерело Натхнення невичерпне, та інколи в нас бракне сил добиратись до Тих Місць...
Ви - дуже приємна, душевна, співрозмовниця. Рада була поспілкуватись )))
Щасти в усьому.
Ольга, щиро)

© анонім (92.112.159.—), 08-05-2011

Олечко, повіки змикаються, але так хочеться Вам хоч кілька слів написати. обіцяла ж бо. пан Олексій згадував речення "ти Марія, Марійці казав". можу трішки пояснити... поза твором. не знаю чи повірите, але... з деяким часом після того як моя мама залишила цей світ, я одного дня побачила на віконному склі образ Марії... як на іконі. тінь на нічному склі (як то пояснити...) утворила зображення - як Марії, із німбом... я навіть узяла аркуша і простим олівцем почала малювати, що бачила. міг би побачити кожен - таке чітке зображення було, а нікому було показати. всі вже спали. а я стояла й малювала... маю того листочка досі. я з дитинства бачу багато... і не можу зрозуміти чому. щодо (4),
ніколи не молилася Марії. тільки Богу. Вам цей коментар, мабуть, ні до чого... а хай буде тут. дякую Вам за поради, за все, що Ви відчули у творі та якщо відчули щось завдяки ньому.
добросердечних людей Вам поруч,

© K O, 05-05-2011

Олечко, дякую! приємно, коли хтось відчуває сказане й без слів. Ви багато помітили. самокритика... – «ножиці цін», що ріжуть мої папірці (не пишу віршів).
відповім у суботу більше. зараз польоту думок нема – як сонні мухи :0.
теплотворних сердець поряд - звісно, Вам,

© K O, 01-05-2011

Пані Катю, Ви мене вразили - стільки самокритики, причому, як на мій сторонній погляд, зовсім нетолерантної по відношенню до себе )))
У мене таке виникло відчуття, що я мушу Ваш твір - Ваше літературне дитя - захистити від цього невиправданого материнського негативу.

Ось як я бачу його в контексті Ваших самозауваг.
1. сліз не забагато, а цілком допустимо - Ви створили вражаючий контраст: весілля (подія щаслива) - сльози (смуток ЛГ). Сльози мало кого залишають байдужим, щонайменше хочеться дочитати, щоб зрозуміти, звідки вони взялись. Плачуть чоловік і дружина - а хіба повинно бути не так? Тим паче в молодому і, як думається, збудованому на любові шлюбному союзі? Гості? Гості - то в даному вірші нецікаві сторонні суб'єкти, тому вони відходять на останній план уяви.

2. про чорні сльози соняха хочеться сказати, що цьому може бути й природнє пояснення - коли сонях дозріває, насіння стає чорним, насінинки ж схожі на сльозинки. А може - й натяк на певну готичність твору, що добре вміщується в загальний контекст.

3. слову "збудилось" є багато семантичних пояснень, в тому числі - пробуджуватись, будитись,просинатись, оживати тощо. Але можна поекспериментувати і написати якось типу "і поле проснулось від літньої сонниці".

4. У мене особисто ота загадкова невизначеність про моління чи-то до Бога, чи до мами, чи до Божої Матері викликала цікавість. Знаєте, з тих, які виникають у читача до Автора-який-нічого-нікому-не зобов'язаний пояснювати, -- але це викликає більше, мабуть, захоплення талантом, а не розчарування.

5. «тебе-певно» - такого я у вірші не знайшла. Є "твого - Богом". По правилам правопису првильно дійсно на твогО, але є ще ділектичний наголос і авторський - в останньому автори дозволяють собі різні відступи від норм. Тому твОго - БОгом - звучить нормально.

Ось так я прочитала Вашого вірша, - не побачивши в ньому нічого страшного, радше навпаки. Я звичайно, не запевнятиму Вас, що я експерт, та й сама, виставляючи свої вірші, частенько "тремчу" під критичними поглядами, але вже давно дійшла висновку, що багато зауваг, що доводиться отримувати, не є професійними, а швидше викликані людською самобутністю - хтось бачить недолік там, де інший каже "Вау!!!"
Будьте впевнені в собі. Довіряйте своєму натхненню! Викладайте твори - ви будете отримувати рекомендації і робити правильні висновки. А ще читайте більше місцевих авторів - у Вас складеться краще уявлення як про їхній рівень майстерності, так і про цінність їхніх рекомендацій. Хоч я, наприклад, поважаю і ціную думку кожного, хто читає мої вірші.
Ось так розлого я відписалась. )
Бажаю і Вам Божої милості в ці передпасхальні дні!!!
Щиро, Ольга.


© анонім (92.112.82.—), 19-04-2011

Дякую, Олечко! пробачте, не могла відповісти раніше. ідея... так. мабуть... у нас кажуть «застав дурня Богу молитись, то й лоба розiб,є» - про мене як «технічного» автора. надто багато «сліз» у цьому творі... плачуть чоловік і дружина, сонях, а гості? «танцуют всє»? «сонях чорними сльозами вкрився» - затемнення соняха? сонях «весь у сльозах» - може.
«поле збудилось» (скоро «польові дослідження» будуть?). написати б інакше.
«молитися став до тебе» - до мами? до Бога моляться або за маму.
«тебе-певно» - читаю вперше - трохи не римується, читаю вдруге - ні трохи не римується. втретє краще не читати.

«застав дурня Богу молитись» - гарна тема для твору, правда? ;). хвілософська.

Божих благословінь Вам, Олю,

© K O, 19-04-2011

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69730496406555 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …