Згодна, що все звязано - від початку і до кінця у Вас витримано одну специфічну лінію оповіді.
Взагалі-то перепрошую, що невтямила, мабуть, дійсно такі вірші треба читати не один раз і не три, а більше, і не просто читати, а спробувати зрозуміти... Я подивилась на ситуацію очима дитини, що з'являється на світ - таки, мабуть, страшно. Мені забракло уяви подивитись на Ваш вірш Вашими очима (та й хіба це можливо?) - на перед вийшло своє: як мати, знаю як приходять на світ діти в лікарняних чистеньких палатах і тому трутні, які запліднюють рани, образи боліт тощо стали перед моїм внутр. зором безліччю знаків питань,окликів і трикрапок...
Буду читати Вас і надалі. Дуже вже зацікавили символізмом своїх поезій.
Успіхів.
Ольга)
Безперечно щастя. Але щастя - це ще більш абстрактне поняття, ніж мій вірш)
Багато моїх віршів складні для розуміння. Така доля символізму. Писати по-іншому мені не цікаво.
Але не назвав би це абстракцією. Це метафори, це символізм, образність. Другий смисловий ряд. Але це не набір образів. Все зв"язано.
Нове життя - це щастя, але якщо це життя - життя. Ви мене розумієте?
