дякую, що приділили час моєму недолугому віршу, тепер я буду знати в чому роблю помилки. на рахунок музикантки - ні, я до них не належу, але мелодії з'являються в мої голові, ні звідки, і досить часто під них я пишу вірш.
Ось так читається перший рядок вашого вірша.
У наступному ви припуститились помилки. "Сьогодні", а не "сьогоді".
"Завтра вчора сьогодні торік".
Він біжить підганяючи нас
Час стояти не вміє не звик.
Ритмічний вірш. Він співається під мелодію однієї з пісень російського попсового єсаула Юрія Газманова. "Полєм-полєм-полєм свєжий вєтєр пролєтєл, полєм-полєм-полєм я давно єго хотєл". Одим словом, "Ескадрон моїх мислєй шальних".
Рими на зразок час/нас вважаються загальновідомими.
"Чуєм він зупинився на мить
Мабуть хтось попрощався з життям
В когось серце уже не болить
І це хтось вже обрів вічний храм"
"кого́сь". Ось таким повинен бути наголос. Але якшо ви замахнулись на пісню, то наголоси є чимось другорядним, так само як і наковзані рими мить/щемить/болить, etc.
Про вічний храм мені не зовсім зрозуміло. Я розумію, чим є душа. І ми віримо у її вічність. Дехто вірить і в реінкарнацію.
І якщо хтось обрів душу, то він міг отримати життя, а ви писали, скоріше за все, про смерть. Інакше кажучи, питання досить делікатне і далеко як не пісенне. І його я б не розглядали у у такому вірші, як ваш.
"Після час знову швидкість вімкне
Ми про гальма забудемо з ним
Поки шину біда не проткне
З під коліс вийде швидкості дим".
*** ***** ***
Пісня-піснею. Попса на зразок деяких пісень В.Макарєвіча.
Віршем назвати складно.
Ви, мабуть, з музиканток. А я вже 10 років як не підходила до арфи. І тому мене тягне на вірші іншої ритмічності і тональності. А молодість бере своє. І виходить гойдалка.
