Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2650
Творів: 49218
Рецензій: 93889

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Розлука на рік, автор: Наталка Ліщинська)

© Кактусь, 25-11-2009
Так багато відгуків, що не зміг не всунути свого носа, а ніс, як у Буратіно, дна будь-якої тари сягає. Думав у цьому банякові дійсно щось путнє зварили, а воно - "мило", аж очі виїдає. Та головне, що страва смакує десятьом-пятнадцятьом невипадковим дегустаторам, а це ж уже ой-йо-йо який показник куховарської майстерності. З цим і вітаю.

:-)))))
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 03-12-2009

Та ну Вас.

© Кактусь, 03-12-2009

Максе, Ви - неврівноважений хлопець. Просто я люблю талановитих, терплю будь-які їхні "гумори", чомусь маю дивну думку, що Бозя не наділяє пропащих чимось годящим. Але не зловживайте, пліз! Ви ніколи не допускаєте до себе думки, що в чомусь можете помилитись? Хоча би в котрійсь зі своїх оцінок? Вірш може припасти до смаку, може не сподобатись, та чи треба такої ексцентричної категоричності, колючий Кактусю? :-) Не зеленійте, не червонійте, не вкривайтесь пліснявою, краще пишіть свої вірші й виставляйте, бо з Вас критик жовчний і не дуже... А от поет - той, що треба. І не варто думати, що я підлещуюсь, добренька й миленька заради якихось ефемерних бонусів. :-) Мені це по цимбалах. А ще хотілося елементарної взаємоповаги у спілкуванні. Поки не виходить. Але майбутнє також поки є.
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 03-12-2009

Гаррі - клон і розважається. Не плутайте грішне з праведним.
Я не збираюся переконувати Вас у кардинально протилежному. Називайте як хочете, і хоч червонійте, хоч зеленійте, хоч пліснявою покривайтеся.
З ще більшою повагою,
Макс

© Кактусь, 02-12-2009

А-а-а, у Гарі мило очі не виїдає... :-) Я просто від Вашої небайдужості до мене червонію. :-)
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 27-11-2009

Максиме, річ не в тім, що я люблю солодощі. Критика відрізняється від критиканства, правда? І навіть між Критикою й критикою є різниця. Одна вміє сподвигнути на вдосконалення, інша - підрізає крила.
Ви, як поет, не можете скаржитись на брак уяви. Ось ридає жінка, потім вона, істеричка, гримає дверима, кудись йде, зникає, ночує в подруги. Її коханий залишається наодинці. Він роздратований, зле йому. Виходить на балкон, курить - однаково, паскудно. На ранок йому не легше, продирає очі, йде знову курити, а падлюка-двірник знову розпалив купу вологого, прілого, напівзогнилого листя. І тим гірким димом заволікло всеньке подвір"я, чоловік надсадно кашляє: від диму цигарки чи від листя. Раптом повертається кохана, але не для того, щоб впасти в обійми, а вигнати його з хати (може, її подруга - Осінь - виявилась рідкісним стервом і дала ось таку пораду), сварка продовжується - фініта ля комедія, фінал. Розійшлися. Я, бігме, не розумію, чому треба оповідати цю прозову історію Максові Непораді, якщо є вірш...
Так, він підбитий на ритмі, можна підгледіти ще щось, але не варто впоминати іронічно інших рецензентів зі схожим натяком, як в Олеся. Вони були нещирі, коли писали свої відгуки? Я не відчула. Я була нещира, коли з мене випурхнула ця невелика річ? Теж ні. А щось особисто-затаєне все ж є у Вашому відгуку. Ви - загадка. Ну, "па-па", то па-па, мабуть, залишитесь одним із тих ГАКівчан, котрі для мене - терра інкогніта.
Щодо напиватися втуп - один-єдиний раз таке було, коли схожа до вірша ситуація трапилась у моєму житті, досить недавно. Я собі пообіцяла такого не повторювати ніколи, я взагалі майже не п"ю, хоча можу багато про це балакати. :-) Тож ні по чарочці, ні щодня, а десь у свята чи на дні народження пригадаю собі Вас, коли налиють вина трохи. :-)
З нерозумінням, але з повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 26-11-2009

"І зовсім сірий вірш, але відомого, люб’язного, постійно присутнього, такого, який весь час на все відгукається, радить, допомагає, становиться віртуальним бестселером." Тобто, перекладаючи на людську пряму мову: Наталю, тому відгукнулись на твій вірш, бо ти активно відгукуєшся на багато творів, пишеш компліменти, тож вони тобі тим самим платять( а вірш твій насправді ніякий). Ви мене за дурну маєте, чи сподіваєтесь, що я зараз Вам на догоду припиню читати, коментувати, знайомитись із кольоровими, талановитими, цікавими людьми на ГАКу? Якби я щось таке відчула, буцім відгукуються із ввічливості або "ти мені - я тобі", а на свою інтуїцію мені гріх нарікати, то би згоріла зо сорому. Ні, я не буду доводити, що бездоганно пишу вірші - ночіго подібного собі не дозволю, на відміну від декого, але цю поезію собі намарила душа, не найгірший зразок вийшов, соромитись нема чого.
Щодо Ваших зауважень, пане Олесю.
1) Паралелей не шукатиму.
2) Істерично зібгані дні - просто доволі. Дивно, що образ не прочитується Вами - дні коротшають, курчаться, маліють на очах в цю пору. І до чого тут (до поезії, маю на увазі) сухі наукові речі - орбіта, період обертання планети? І ніяких вульгарностей нема тут, ну, перевірте значення слова. Сучасна пошта, "мило" - мейл, що тут може бути вульгарного? Раніше листувались паперовими, тепер електронними листами. Так складно? І коханці - це зовсім не вульгарно. З чого Ви взяли? Відколи це кохання і коханці стали такими?
Те, що Ви утримаєтесь чи ні від подальшої дискусії - Ваші справа і право. Я ні до чого не змушую Вас.
І Вам гарного настрою та успіхів, а я йду до Максима :-), йому ще відповідь треба написати.

© Наталка Ліщинська, 26-11-2009

Наталочко, не варто сприймати усе, як претензії суто до Вашої особи. Йшлося про текст. При чому - лишень удруге. Я не збираюся з Вами гиркатися. В такому разі простіше обходити Ваші віршовані тексти стороною і дати можливість висловлюватися про них тим людям, висловлювання котрих Вам вочевидь солодші і приємніші. Я зі своєю гіркою константою, що під час зливи туман неможливий та й листя палити в таку погоду заскладно тощо сюди не вписуюсь.
Якщо такі будяки, то наразі Вам щиросердне "па-па". А напиватися втуп не треба - приховайте пляшечку і пийте по чарочці щодня. І здоров`ю корисніше, і витрати менші.

© Кактусь, 26-11-2009

Тільки, будь-ласка, не апелюйте до імені Олеся, бо їх (тезок) багато. І, можливо, самим гіршим з них всіх є я. Бо не всі з тих людей, що бачать дописи, на один з яких реагую, зможуть правильно розуміти, про якого саме Олеся промовка, тим більше, що останнього на сайті майже не буває.
Це я.
Я бачив цей вірш, так само, як і інші, створені іншими авторами. Що я хотів би сказати з цього приводу?
На сайті спостерігається те ж саме, що тотальним чином має місце і на інших – теж літературних. І воно полягає в тому, що на оцінку художньої якості твору впливають побічні чи супутні чинники – такі як особа його автора в аспекті не стільки в особистому (бо я не люблю переходити на особистості і всіляко утримаюсь від подібних переходів), як в зовнішньому – громадському.
І зовсім сірий вірш, але відомого, люб’язного, постійно присутнього, такого, який весь час на все відгукається, радить, допомагає, становиться віртуальним бестселером.
Ось і все. І нічого дивного в тому не має, що даний конкретний твір має такий читацький резонанс.
Особисто я (стосовно себе я можу собі дозволити переходити на особистості) бачу як позитивні, так і не дуже позитивні моменти цього вірша. Але виходячи з моделі моєї теперішньої поведінки я не спішив ділитись своїми думками. А вони такі:
1. Паралелі. Я пригадав рядки «Ложілся на поля туман, гусєй пушистий караван пєчально к югу прібліжался.» Непоганий вірш з минулого. Класика. Його я вивчав у школі. У приблизно такому ж ключі розгортається опис побаченого нами. Дуже гарно. Ніякої іронії в моїх словах не шукайте, і тим більше – натяків на якісь запозичення.
2. А далі я перестав розуміти бачене. Поясню:
- дні не можуть бути істерично зібганими, бо вони мають чітко означені параметри. І на них ніщо не може впливати крім орбіти і періоду обертання нашої планети. Причім я розумію, що вони можуть тягтись чи бігти. Але в даному випадку я вже починаю домислювати – і досить сміливо;
- «мило» мене просто вразило своєю невідповідністю баченому мною на початку вірша. Це сленг, якому не місце в художньо-поетичному творі такого напрямку, в якому розвивався сюжет. Яке може бути «мило» у осені, якщо це вона? А хто коханець? Ми можемо бути закоханими у когось, а хтось у нас, але в такому статусі ми ще далеко як не коханці. Інакше кажучи, з елегійно-печального вірш скотився до вульгарного;

Творчих успіхів, гарного настрою. Нічого образливого я не писав, і тому (і не тільки) від подальшої дискусії маю повне право утриматись.

© Олесь, 26-11-2009

Максе, та що врешті-решт з Вами? Я Вас чимось образила? Якщо так, то даруйте, будь ласка... Ви один із небагатьох на сайті, кого я частіше не розумію, ніж розумію. Та дурня, що Вам не сподобалось, це нормально, не може всім однаково припасти до смаку. Там є що критикувати. Ну, але "мило"?.. Та прям. :-)
Ви можете нарешті чітко і прямо сказати, про що Вам йдеться? Я Вас дратую? Не легше вияснити все, як було з Олесем. Розплювались остаточно - і хоч ясність є, не треба евфемізмами бавитись: "О! Божа роса!" З Вас вилазить якась така зневага. Після кожної віртуальної зустрічі з Вами отут, на сайті, чомусь хочеться терміново напитись втуп. От яку Ви мету переслідуєте (???), та вже відкрийте лічіко, пліз. Прошу не вперше, а Ви плюнете - і в кущі. Це зовсім несхоже на Макса Непораду... Чи зараз знову почую щось на кшталт: "Вам, мадама, показалось..." або "Прийшов, плюнув і полегшало" якоюсь мертвою мовою. :-) Дружити не пропоную, я не завжди дурепочка, втретє на граблі не стаю. :-) Ви, очевидно, маєте якогось страшного зуба на мене. То давайте хоч по-людськи погиркаємось. Обом стане легше і ми перестанемо спілкуватись. :-) Кращий вихід, ніж заробляти собі бонуси в пеклі псуванням карми. :-)
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 26-11-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.94439101219177 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …