Дякую, пане Олесю, що відгукнулися. Я зараз пошукаю в аналах, може, щось пройшло повз мою увагу, то й не зрозуміла, що й до чого.
Не знаю про потаємні пружини та зв язки, але чому твір пана К.Ч. про свинячий грип висить у топі - це ж зрозуміло. Питання "бути чи не бути" звучить більш гостро в реальному житті. ніж в літературі, і для кожної людини є природним хвилюватися за себе та за своїх близьких у хвилину, яка чи насправді є загрозливою, чи подається йому, як така. Тож ця людина тицяє в будь-яку назву, що стосується цього питання, сподіваючись отримати там корисну для себе інформацію.
Я погоджуюсь, що треба коригувати оці топи. А, може, й взагалі прибрати.
Але ж це не може буте підставою залишати сайт?
Перепрошую, якщо я знову чогось не зрозуміла. Дипломатія - то точно не моє :)
З повагою, Галина М.
Та ніхто не збирається бачити на кілька сажнів вглиб, так само як і курсувати якимись підводними течіями.
Існує перебіг подій. А він є таким.
Пані Noelle Daatrh свого часу розмістила вірш, який мав певний успіх.
Це й вірш стосувався «конячої теми» вірші пана, якого зараз з вогнем не відшукати на нашому сайті. Тоді всі порозумілись.
То нащо було вчора новому автору нашого сайту пародіювати саму пародію – і з таким епітетами? Яка мотивація? Чому саме такий вибір?
Але… Цього ж самого вчорашнього дня пані Noelle поставила вельми доречне питання стосовно надмірної (і я так вважаю) розрекламованості однієї, м’яко кажучи, давно нікому нецікавої теми про свинячий грип.
Ось і виникає натяк на причинно-наслідковий зв'язок. Я розумію, що новачку
(яким є і я в певній мірі) Михайлу Миронцю (чи як там його) хочеться привернути увагу до своєї творчості – і він це робить. До того ж в образливій формі і недоречно, як і неуважно, бо твір пані Noelle вказує на першоджерело. Ця мотивація мені зрозуміла. Та тим не менш постає тінь біля тину пана Коки Черкаського. А ця обставина ускладнює справу.
Ось майже і все.
Це вже годиною пізніше пані Nolle написала «щасти», а я вдруге прокоментував подію. Я не відмовляюсь від своїх слів. За добу нічого не змінилось. Тільки автор знизує плечима. А міг би давно видалити пародію і попросити вибачень. На вигляд вона непогана, і їй дуже поступаються його наступні твори. Непоганий початок творчого життя на сайті. Скандал, провокація або зовсім випадковий вибір жертви.
Але ж ми наче автори власних творів.
І ми віршуємо або пишемо про те, що у нас викликає емоції. Так. Якщо ми не графомани або люди, зацікавлені в чомусь іншому.
Отаке о. Багато написав. Мабуть, досить.
Отака історія.
