Проходжуючись алеями академії, потрапив на цю галяву, і почув діалог дерев, що шепотіли про наболіле. Шелест листочків із крони моєї душі - це унісон із мудрим дубом і повною горіхів ліщиною.
Ясен Володя.
Пані Ірино, та плюньте на те, Вас же провокують постійно, знають, що Ви клюнете. Ну, здивуйте недоброзичливців! Гордо проігноруйте. Ото лікті кусатимуть :-), біситимуться, самовтруяться своїми злими викидами.
Пане Миколо, вибачте, що я на Ваш відгук залізла, не хочу на головну писати з цього приводу, аби той пародист не тішився черговим скандалом.
З повагою,
Наталка
