Наши лави поповнюються.
Мені буде легше. По-перше, звикати до імені.
Матуся просила тричі продублювати, бо недочула.
Написала смс-кою. Вже знатиме.
Про прізвище не кажу. Сусідки мене позаочі називають "шаровичка".
А я просто везуча. Щаслива. Я майже без батька росла. То на якусь компенсацію можу розраховувати? Можу.
Я не знаю, які іудеї роблять з Карпати те, шо зробили. Коли мене відлили холодною водою після того, як мені стало зле від побаченого і сказали, шоб я до ілюмінаторів більше не підходила, а розвозила коньяк та вино в командирську кабіну, а не якимсь пасажирам, я розповіла їм про побачене під час памороків. Всі дуже сміялись - і через хвилину забули про прикрість, шо сталась зі мною. Мене ж могли відрпавити на повторну комісію. А це снову - хабарі. То де їх стільки взяти, шоб всім вистачило? А сміялись тому, шо я назвала кілька відомих прізвищ - в т.ч. і якогось смішного регіонала та двох дійсно, шо іудеїв, але не біблейських. Сучасних.
Я-таки хочу літати в Америку. І тому я буду толерантною до всіх - від негрів до чукч. І Хабібула мене відпустить. Або матимемо свій літак. І ним буде найбільший з "Боїнгів". Ви не чули, шо мені обіцяє Хабібула, коли я дозволяю йому мене поцілувати. Але ж виконує... Яхту переписав. І я вже не так ностальгую, як ностальгувала. Після літака, який матиму я можу забути про все і про всіх. Та не хочу :-)
© , 09-10-2009 |
