І наступні також. В мене є батьківський атлас мира. Потішний такий...
СССР, якісь там інші ССРи... Ну і назви... Хай бог милує... Оце сери та серухи. А ми ж люди - поетеси, поети, хлібороби і доярки, верстатники і комірники, педагоги і завідуючі учбовими частинами. Усі, хто тільки є. То чому про нас не писати, а особливо про відомих і видатних людей? Не дуже красиво в мене виходить, бо мене обмежує віршова форма.
Та це нічого. Я тепер маю наробок. Будь-який з лімериків можу переробити на оду чи памфлет або байку. Все мені під силу, та не все з написаного має ознаки високопоетичності. Сподіваюсь, шо коли-небудь матиме. Тільки не будьте байдужими. На ваших очах народжується зірка :-)
