І вам як вчителю історії і здібній творчій особистості це під силу. В одному з попередніх відгуків я написала, як будується лімерик.
Віршувати ними просто про шо-небудь - це позавчорашній день лімериків і вчорашній мій. Та я ще вчусь. Тому будуть різні лімерики. І як тільки вивчусь, віршуватиму на історичну тематику, як і спробувала віршувати про Тегеран, в якому було вбито Грибоєдова. По суті, розтерзано, закидано камінням і порізано на шматки. Оце так Схід...
Салют :-)
І я вже вдруге, якшо не вшосте переконуюсь у вірності вашої тези.
Сьогодні хтось згенерував Ай-Пі таке, як чи то у Олеся, чи у Лявона.
Два тижні тому також.
А я терплю. Навіть додала новий лімерик до написаних раніше. Я їх писатиму про все.
Страшно чекати неправедної вендети. А я сильна. Переживу.
Я не боюсь клонів і тролів.
Зроблю вигляд, що їх нема.
Пані Агнесо, з ІР - ми бачимо лише початок паролю, і він може показати на зовсім іншу людину - то я вже переконався. Крім того, сам помічав, коли іноді даю відгук нереєстрованим, то ІР моє може бути різне. Наприклад, мій оператор Інтертелеком пропонує постійне ІР за... 50 грн. у місяць. І навіщо воно мені, коли я за нет плачу 100 грн.за місяць :)))
тому найбільш вірительною грамотою є адреса поштової скриньки :)))
А стосовно адреси - то після певних подій я вирішив розширити арену пошуків мого місця перебування для деяких осіб визначеного походження, аби не прискіпувалися, що я не живу там, де я живу. Адже на планеті Земля я живу точно :)))
З повагою, Залєвський П.
То я випадково натиснула на "додати". А важлива інформація тут. Попередню можна вважати попередньою.
Я збиралась ознайомитись з вашою авторською сторінкою на предмет назви населеного пункту вашого місцеперебування. Це коли-небудь ми віршуватимемо лімериками з цифрами. Це відбудеться тоді, коли скінчаться рими до аналогових слів, а почнуться для цифрових. Я сподіваюсь на те, що ми обміняємось вірительними грамотами, щоб знати наші Ай-Пі. Нашо нам клони і тролі? Нашо?
Я побачила назву вашого населеного пункту. Ми земляки. Простору для творчої фантазії - море. Земля - поля... Ще один безударний склад попереду - і стовідсотковий анапест. Тля, бл..., пардон, кремля (родовий відмінок святині російської демократії)... Одним словом, лімерикам - жити. Хоча би заради знання географії. Мої діточки знають про ніндзя-черепашок, та не знають про Київ - мать городів руських.
Ви нарешті закінчите цю абетку і почнуться лімерики. Я триматимусь осторонь. Я скромна працьовита методистка дитячого закладу. Граю на ф-но, знайома з вокалом. Та кому це зараз треба?
Салют, тіче :-) Петре.
