Щиро дякую Вам за Вашу щирість, Агнесо. Мабуть, вся справа у тім, що словесна творчість загалом - це динаміка, рух, на відміну від застиглого моменту на картині чи світлині?
Ваш вірш постав перед моїма очима як картина, що рухається.
Жодному з художників такого не створити - ось що я мала на увазі.
Навіть "Дев'ятий вал" Айвазовського я сприймаю як стоп-кадр.
З повагою, Агнеса :-)
Шановна Агнесо! Дякую Вам за Вашу увагy. :) Якщо бачите в моїх віршах мультики - на здоров´ячко! :) Це, до речі, теж допомагає... Гадаю, давно відомо, що первинним для дитини є образ, а потім вже приходить розуміння слова (тобто його семантики); так само і для вже дорослої людини образ залишається на рівні первісного світо- і само-сприйняття як щось таке, що сигналізує / промовляє про її зpячість і спроможність аналізувати побачене, а отже - спроможність на сенситивному рівні розшифровувати і перекодовувати сприйняте (рецепіювати) у свою власну думку, за допомогою якої знову ж створюється повторне копіювання або трансформація до невпізнаності - себто орігіналу. У лінгвістів, так само як і психоаналітиків, образ і слово суть єдинi (лінгвісти, правда, ще звиразнюють звукову форму слова, його сенситивну завантаженість). Але загалом образ - символ єст, а слово, як і образ - це знак і символ в одному. Амбівалентність слова дає нам можливість звиразнювати як його глибинну структуру семантичну (полізначну і однозначну), так і суто звукову - на рівні фонетики і звукової терапії щодо сприйняття окремих звуків, ритмів i інтонацій (особливо на рівні фраз, речень, цілого тексту). Так що, вважаю, анімація, чи то пак візуальне мистецтво, яким є і живопис, скульптура, театр, кінематографія тощо, не так вже й погано.. А Вам так не здається, пані Агнесо? Буду рада, якщо хоч у чомусь погодитеся зі мною.
Бажаю Вам гарних і веселих мультиків на ніч - повірте, сама їх люблю дивитися під час сну (правда, у мене більше якісь трирозмірні і кольорові драми-мелодрами-тріллери-хорори в одному розгортаються у сновидіннях, ніж проста анімаційна двовимірна аплікація). Дякую Вам за увагу і натхнення Вам! :)
З повагою,
Віка Йіхова
PS: у третьому рядку якраз нічого не бракує - з контексту і так все стає ясним і прозорим.. це така гра у "натяки" і "недомовки". :)
