Холодні морські хвилі розмивають стіни кімнати. Крижані бризки прибою залишають на підлозі вервечки морских рослин. Крізь стелю видко небо, летючих риб, гранатно-блакитне Сонце... Зланіч в білій сорочці. Нога на нозі. Пісчинки кришталю на блідих щоках. Що то? Сльози... Морська сіль... То - чекання дощу, запахів мокрого листя, диму, жінки, чорного хліба. Його улюблених ароматів.
АЗ
© .............................., 29-08-2006 |