Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2652
Творів: 49336
Рецензій: 93987

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Великий Ідентифікатор Михайло Карповий

(Рецензія на твір: Монолог великого поета, автор: Михайло Карповий)

© Оксана Яблонська, sevama, 28-11-2008
Хотіла написати "лакмус", але це слово звучить занадто м'яко до гостроти Михайла Карпового.
Висловлювати осуд Михайловими гострими провокативними віршами не збираюся - знаю ж, бо, його непередбачувані "коники" у кожному творі.

Та ні, Михайле, не судити
Прийшла тебе я в пізню ніч
І не скажу я : "Та іди ти
З моїх зелених ясних віч".
Ця рима строщена банально -
Її втикали всі і вся..
Тебе послали інфернально?
Тоді це, мабуть, до лиця...


Я зайшла, власне, подякувати Михайлові. Подяка моя стосується безлічі відкриттів, із якими я щоразу стикаюся, зайшовши на ГАК. Щоразу знаходжу якийсь цікавий твір, та більшою несподіванкою, часто, бувають відгуки до твору.
Ось і зараз скількох людей я пізнала з іншого - невідомого боку!
Дяка тобі, за це, друже Михайле !
Моє звертання до тебе не іронічне, - щире, як завжди ...

І я не висловлюю гостро свого обурення рецензіям під цим твором - люди стали дуже дивно реагувати на занапащення мови. Раніше обурились би на відкрите вживання таких слів у Мережі, раніше ГАК сповнявся би вигуками: "Та де! Нас читають діти!" ...
А ви чули ЯК спілкуються нині наші діти?!
І вжите Михайлом слово, не є анатомічним терміном, як тут висловлювалася Світлана Кедик. Це слово у нашій мові носить тавро мату, можливо у своїй рідній мові воно є чимось прекрасним і радісним, але я спілкуюся моєю рідною - українською і нею ж читаю Михайлів твір...

Позаучора я була на поетичних андеґраундо-інтелектуальних змаганнях КОЛІР, організованих у Могилянці. Не знаю чи раніше Могилянка чула стільки мату? Журі нестерпно благало припинити мат (таки мат, а не лайку), намагалося доказати, що вживання лайки не додає поетичності твору... І що ж? Ведучий, вибираючи рими для буріме, вголос оголосив пару слів: "марабу - я ї.." - це мої дві крапки, він сказав, як звучить. А перше місце виборола дівчина, яка вжила найбільше прикметників, що походять від використаного тобою, Михайле, іменника...
Звісно, нині вона вибачилася за матюки. На конкурсі вибачалися журі... (Кому цікаво - можете глянути стрічку новин на севамі). Але факт залишається фактом - вчорашній мат нині вперто вкорінився у мові і вилазити із неї зовсім не збирається.

Успіхів тобі, Михайле! І ще раз дякую за мої поламані рожеві окуляри сприйняття декого на цьому сайті...






Наталка Ліщинська
у вас язичок не злипся ?

© Оксана Яблонська, sevama, 21-11-2009

2 Оксана: ну і слава Б-гу.

© Михайло Карповий, 02-12-2008

Для Михайла Карпового

Дякую, що при звертанні до мене, утримався від лайки )
Попри все, моє ставлення до тебе не змінилося. Однаково вважаю тебе своїм другом, як і решту друзів, кого зачепила у цій перепалці.
Вибач (те), якщо зопалу когось образила.

Моя думка щодо чистоти мови та її захисту залишилася незмінною.

© Оксана Яблонська, sevama, 02-12-2008

"А може б уже й час вийти з колискочки? Га, Світланочко?"
Але мені подобається бути дитинкою-перлинкою :)
Це гарно...
Світлана

© анонім (94.178.87.—), 01-12-2008

Мамцю кохана! То Оксанка такий віршик видала?! Я в шоках!!! Яка неймовірна непристойність! Вірш Карпового у порівнянні "білий і пухнастий", аж засліплює :-)

Наталка

© Наталка Ліщинська, 01-12-2008

Цікава інформація, поміркуйте. "Новости науки: Российские ученые в созвездии Большой Медведицы обнаружили новую звезду. Теперь созвездие планируют переименовать в Большого Медведя." А ви кажете...

e.coli

© анонім (147.231.42.—), 01-12-2008

А може б уже й час вийти з колискочки? Га, Світланочко?

З такої гарної, рожевої колисочки з м'якенькою перинкою та шjвковою ковдрочкою... а над колисочкою цяці висять, та такі всі гарні, і на кожній написано такими яскравими-яскравими фарбами: "Ом мані падме хум"...

ND

© анонім (80.93.126.—), 30-11-2008

Дозвольте вставити кілька слів на останок…
З повагою до всіх учасників даної дискусії і просто всіх.


Лихослів'я, непристойна, нецензурна та безсоромна мова.
Але це проблема не однієї особи, чи кількості осіб, які нею користуються. Це проблема суспільства, в першу чергу тому, що кожен з нас є частиною того ж суспільства.
І на мою думку, головне не в тому аби визначити рівень культурності кожного окремо, а рівень культури в цілому. Лише з-за того, що особистий рівень культури кожен визначає сам за власною совістю. І напевно для культурної людини був би дуже культурним вчинком сприймати некультурність оточуючих, як тон поганого самовиховання. В такому випадку не осуджувати, чи відгороджуватись від людей з лихослів*ям, а вчити їх особистим прикладом. Іншими словами – не почути того що гнівить душу, але побачити те, що її тішить. Тож все залежить від сприйняття.
Просто, якби слугуватися осудом та відчуженням один від одного через ті чи інші причини, котрі по-різному і кожного обурюють, то як такого суспільства взагалі не було б.
Але у свідомості є таке поняття, як розуміння. А у мові – назви предметів. Той самий предмет можна називати по різному, та суть від цього не зміниться.
До прикладу, яким би ти словом не назвав статевий орган чоловіка, так чи інакше він ним залишиться. Відповідно, коли людину у образливій формі називаєш статевим органом чоловіка, так чи інакше вона лишається людиною.
Культура полягає не в тому аби не користуватись безсоромною мовою, чи комусь це заборонити. А втому аби сприймати її, як негативну частину особистості, цим самим бачити позитив – особисте бажання говорити та діяти інакше…
Тому культура – це суспільство, його думки, слова, дії, вчинки та наслідки.

Лайка має коріння в релігійних віруваннях людей — звідси і слово «лихослів'я», за вимову якого мало статися певне лихо, Божа кара.
Лайка – думка. Думка - слово. Слово – вимова. Вимова - кара.
То навіщо осуджувати, відсторонюватись від лихослівної людини, коли вона сама себе осуджує своїм лихослів*ям.
Ось вона культура – залишатися на рівні спокою та рівноваги, вірніше на своєму плаву не звертаючи уваги на побічні подразники. Бо культура людини – це стан людини. Так само, як вода має певні стани, так і культура людини та культура суспільства. Вони взаємозалежать один від одного, а абсолютно себе проявляють один в одному але в різних станах.
Робіть висновки самі.
З повагою, Світлана
П.С.:Оксаночко, не дозволяйте своїй свідомості вживати слово знущання. Бо це не та чи інша людина знущається з вас, чи мови, чи вух, чи очей, це ви самі ображаєте себе входячи у стан ображено-наївної агресії. Я хочу сказати лишайтесь собою, а усе інше – подразники, вони зникають, коли надаєш їм належного значення.

© анонім (94.178.85.—), 30-11-2008

як завжди, почали "за здравіє, закінчили за упокій"...

2 Макс
Коли дитина виростає у сім'ї, де батьки вживають лайку, як зв'язку слів, бо так говорять усі, бо так говорили у них з діда-прадіда - це одне.
Коли учителі у школі знають, що таке лайка і лаються нею, бо так їм видається легше принизити дитину, щоб не була така мудра - це друге.
Коли автор пише твір і вживає у ньому лайку чи відкритий мат для посилення, на його думку, певних елементів твору, - то гріш ціна такому автору, бо будучи Майстром слова, він може знайти більш сильні акценти для своєї думки.

2 Михайло Карповий
Коли я дякувала тобі за зміну своєї думки про авторів, то не писала про те, що вони є гірші чи кращі, культурніші чи не культурні. Я писала про те, що моя думка про них змінилася.
Бо я не розумію, як поети чи прозаїки можуть сприймати вірш із матом, виставляючи при цьому смайлики :)
Я зрозуміла про кого ти написав свій твір. На цьому не акцентую.
Мене зачепило знущання над мовою і моїми та чужими вухами і очима.
Бо ти знаєш ЩО написав і відверто глузуєш із усіх нас, котрі це читають.

Але пощо мені обурюватися і розтікатися "мислєю по дрєву", якщо зліва вікна сайту хизується напис альманаху латинкою... прочитай.

© Оксана Яблонська, sevama, 30-11-2008

По-людськи з вами, пане Карповий, говорити не виходить. Ви все рівно не зрозумієте. Ваша мова - дрімуча некультурність, хвороблива амбітність і неспроможність визнавати помилки. Ваш вірш загалом непоганий, і одне слово можна було б замінити, зважаючи на негативні відгуки. Але ця ваша гіпертрофована впертість робить вас несимпатичним. От і все. Валяйте чергову порцію матюків від КТНа. ІНТЕЛІГЕНТ.

© анонім (92.113.34.—), 30-11-2008

Слухайте, ви, аноніме... вірніше, інтелігенте. Так сказать. Чи як вас там. Анонімний інтелігенте, ага. Коли інтелігент бажають долучитись до дискусії, то вони представляються. Мовляв, я, такийто такийтович, хотів би зауважити, що (далі іде текст зауваження). Ви не сц... не бійтеся, я вас не покусаю. Як вас звати? Назвіться, і будемо говорити по-людськи. Якщо у вас є відмазка типу "якарізницяякменезвуть, головнещояпишу" то вона не катить, бо поки що ваш інформативний внесок дорівнює нулю. Або назвіться, або пиздуйте нахуй.

© Михайло Карповий, 29-11-2008

Все. Пора. Йдіть вимикатись, поручик ви наш Ржевський!

© анонім (92.113.222.—), 29-11-2008

Олесю, неспокійний ти мужик все-таки. Начебто щось всередині у тебе шкребе. Ну, в приваті побазаримо, якщо настрій буде. Не журись!

© Михайло Карповий, 28-11-2008

Перепрошую, не дві, а три літери.

© Михайло Карповий, 28-11-2008

Слухай, Оксано, ми ж дорослі люди. Ну якого х... акх-м-м... пеніса ти лізеш в цю схоластику? Той термін - офіційний анатомічний, значить нібито дозволений, а той термін - матюк, його вживати - ні-ні. Якщо писати "клітор" - це не протирічить твоїм моральним уявленням, то чому ж ти тоді вилучила дві літери з цього простого, звичайного, абсолютно прийнятного слова, яке є не більше, ніж анатомічним терміном? Якщо не через притаманну тобі дівочу сором'язливість, то від чого?

© Михайло Карповий, 28-11-2008

Не з моєю людською скромністю, авторською розбещеністю та закомплексованістю, шановний Михайле, оте робити, на що прозоро натякаєш мені у віповідь:)))
Отаке о.
Дід Сашко - сударь ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 28-11-2008

А на якій підставі ти закидаєш мені щодо цього твору?
І потім, "клітор" - це офіційний анатомічний медичний термін, на відміну від "х.."

Ага. Маю вибачитися за сприйняття поета, як його літературного героя.
Але не вибачаюся за рецензію.

© Оксана Яблонська, sevama, 28-11-2008

А що, якщо сором'язливо замінити одну-дві літери крапками, то виходить пристойно?

Я не проти отого твого віршика, але проти подвійних стандартів. Якщо написала "кл.тор", то не треба моралізаторствувати про рожеві окуляри.

© Михайло Карповий, 28-11-2008

Ой, Михайлику, потрудилася і знайшла твір, який тобі до душі ...
Однак, його ти прочитав, як тобі хотілося - наведені тобою анатомічні утвори у ньому тільки акцентуються, але не називаються ;)

"Забрела я на сайт "Еротика"
Начиталась й насолодилась !
Аж свого я відкрила ротика :)
Коли віршів Твоїх надивилась ;)
Й затремтіли усі мої губи ;)
Я читала і уявляла...
Твої вірші такі мені любі -
Як багато я ще не знала!
І тремтить... Тремтить несамовито,
(Як же мені ще протримАтись?)
Від уяви мій... Мій ніжний кл...р
... Все. Пора. Йду вимикатись..."
http://gak.com.ua/creatives/2/4186

Ти навів повністю риму буріме, яку я визначила зірочками - ну, що ж...
Ти - хлопець прямий і букв у рукав не ховаєш...

© Оксана Яблонська, sevama, 28-11-2008

Ах, сударь, аставтє! Це вже не перший раз, що ти мій віршик на свій рахунок приймаєш. А другий чи навіть третій. Вірш не про тебе, не лести собі :))

© Михайло Карповий, 28-11-2008

В самий раз гукати, шановний Михайле.
Місяці два тому на сайті цілв дискусія була на тему рецензій - бо бажали їх люди. Хай не абсолютно всі і хай хтось бажав виключно від якихось там літературів від НСПУ чи інших літугрупувань, але бажали.
А тепер ось твій твір. Метикуй.
Самокритична людина, а не така розбещена словами подяк за рецензії та однією чи двома відправками за вказаною у вірші коротенькою адресою як я, могла б сприйняти твій твір як натяк на її адресу.
Як на мене, то твій твір має не зовсім толерантну спрямованість.
Але як індикатор він спрацював.
Отаке о.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 28-11-2008

Дякую, Михайле :)
Світлана

© анонім (94.178.85.—), 28-11-2008

Світлано: дуже розумно пишеш! Решпект!

Віко: повертайся!

© Михайло Карповий, 28-11-2008

Браво, Михайле. Класно Ти все сказав як у вірші, так і в коментарях. Влучніше вже навряд чи буде. От, не втрималася, щоб не висказати своє захоплення. :)

Твоя вірна шанувальниця, що час від часу зазирає на ГАК, наче фантом, зникла зі сайту Віка Йіхова. :)))

© анонім (213.220.247.—), 28-11-2008

Для української культури було б краще, а в першу чергу для себе кожного, не опускатися до рівня нижче власного сумління витягуючи з надер особистої, набутої культури міркування про яблуню та яблуко. Бо яблуко несе тільки генетичну спадковість насінини, з якої народжується. Увесь подальший розвиток залежить від зовнішніх факторів, вірніше від умов. Але і це не головне, бо яблуко з певних причин може мутувати. І вийде так, що той мутант не тільки набагато кращий плід, а ще набагато краща насінина, з якої може вирости справжнє, культурне плодове дерево. Причини мутації різні, але головна передумова – еволюція. Отже, коли в житті людини існує зло(погані манери,чи культура чи ще щось), то це погано, але якщо краще подумати, то добре. Чому? Бо та людина має можливість зробити висновок і власним бажанням та сумлінням бути краще. Таким чином виходячи з цього висновку, зробити правильний вибір в житті або спосіб життя, що і називається культурою. Тож перш зав все не українська культура, а культура людська в відношенні до себе та до оточуючих…..

З найкращими побажаннями, Світлана Кедик

© анонім (94.178.85.—), 28-11-2008

Оксано, іще одне. Щодо твої рожевих окулярів "сприйняття декого на цьому сайті", які я брутальним чином розбив: не суди, та не судима будеш.

Забрела я на сайт "Еротика"
Начиталась й насолодилась !
Аж свого я відкрила ротика :)
Коли віршів Твоїх надивилась ;)
Й затремтіли усі мої губи ;)
Я читала і уявляла...
Твої вірші такі мені любі -
Як багато я ще не знала!
І тремтить... Тремтить несамовито,
(Як же мені ще протримАтись?)
Від уяви мій... Мій ніжний клітор
... Все. Пора. Йду вимикатись...

Хто це написав, цнотлива ти наша? :))

© Михайло Карповий, 28-11-2008

Так, власне, на якусь іншу відповідь і годі було очікувати. Але не може не тішити той факт, що Ви вже зараз вбачаєте моє місце в "українській культурі". Я ж і донині його не бачу. Якщо Ви, пане Чаварга, таке пишите, значить, виявляється ми з Вами уже знайомі.... Тоді і твори Ви мої читали... Тоді Ви, не відходячи від каси, можете навести приклади вживання мною нецензурної лайки. Прошу.

© анонім (94.248.16.—), 28-11-2008

А хто така Чорнана?

© Михайло Карповий, 28-11-2008

////а якщо я з дитинства чув від батька "сина, бл.., я ж для тебе вйоб...ю, як ішак" або "пиз...й на роботу лацюга" або "вон нах..й з дому" тощо. А ще памятаю з того ж дитинства в його руках ножі, з якими він кидався на матір, ну і інший "ссор" із "каторава растут стіхі нє вєдая стида"? Що мені тепер повіситися? ////

- Хто на що вчився,... який батько, такий син...а перспективу ви собі намалювали цілком заслужену... вами заслужену. Для української культури так було б краще.

Взагалі я згідний з Яблонською, твір висвітив багато чого неприємного. Але фактичний стан справ треба знати в будь-якому випадку. Думаю, що це результат керованої деградації. Проблема в тому, що деградуючі цього не розуміють.
Галино Миколаївно (якщо сюди заходите) ще раз рекомендую прочитати Едуарда Ходоса "Еврейский синдром 3". Більше вже не буду пропонувати.

Сьогодні піймав себе на думці, що мені стало противно заходити на сайт... наче руки в багно замочив... особливо від рецензії Чорнани...
Чаварга

© анонім (91.124.82.—), 28-11-2008

Пані Оксано Яблонська, а якщо я з дитинства чув від батька "сина, бл.., я ж для тебе вйоб...ю, як ішак" або "пиз...й на роботу лацюга" або "вон нах..й з дому" тощо. А ще памятаю з того ж дитинства в його руках ножі, з якими він кидався на матір, ну і інший "ссор" із "каторава растут стіхі нє вєдая стида"? Що мені тепер повіситися? Бо я, бачте, людина некультурна? Правильно відповідає Михайло - ставлення до лайки, вживання чи не вживання її не є мірилом людина ти чи ні.
Злий як собака Макс Неп.

© анонім (94.248.16.—), 28-11-2008

За відповідь
+10
:)

© анонім (94.248.29.—), 28-11-2008

Ну... таки так. Недорозвинені москалі ходять в валянках, грають на балалайках, їдять людей. Ще матюкаються, як чоботарі. У них немає університетів, театрів, власної самобутньої літератури, якою захоплюється весь світ. А от ми - інтелігенти, ми незрівняно вищі за них. Про це ще Геродот писав зовсім недавно.

© Михайло Карповий, 28-11-2008

Але індикатор того, культурна вона, чи ні. Є вічні істини, що є добро, а що зло. Український мат, певно, існував у доісторичні часи, але народ вивів його з ужитку, як непристойність, дуже давно. В Європі теж немає свого автентичного мату, хіба що кальки з російської. Ну а наш північний сусід - ще підростаюча нація. Геродота читали? У нього північніше Гіпербореї (тобто, нас), живуть андрофаги. Дослівний переклад - людоїди.

© анонім (92.113.212.—), 28-11-2008

2 Оксано: та прошу, прошу. В свою чергу дякую за рецензію і за цікаву риму "марабу - я їбу". А щодо людей, які відгукнулись на цей твір, то будь ласка, не спіши з висновками ні про кого. Відношення до мату - ще не індикатор того, хороша це людина чи погана.

© Михайло Карповий, 28-11-2008

2 Сашко: поезія може бути будь-якою, але вона не може бути банальною. Щодо матюків, то не може існувати заборони на їх вживання. Але якщо в творі матюки використовуються заради матюків, то це робить твір банальним, а отже нецікавим. В цьому вірші вираз "нахуй" не є центральним і використовується не тому, що мені, бачите, заманулося матюкнутись. Просто ліричний герой (який, до речі, є узагальненим образом і не має конкретного одного прототипа) - людина з великим Его. Він так дістав колег-літераторів своїми порадами, що його хтось послав, куди послав. Ліричний герой не розуміє, що сталося, за що його так, і вірш - це погляд на ситуацію його очима.

© Михайло Карповий, 28-11-2008

На мою скромну думку, твір дещо запізнився, якщо він має конкретного адресата з тих, які мені відомі, або, якщо висловитись точніше, свого героя.
Останнього часу приживаються матюки на сайті.. Особливо, коли немає тем для нових художньо-літературних творів чи просто немає чого робити тому, хто полюбляє бути автором цього лаконічного дороговказу - тоді вони і з'являються.
Я не в захваті від того, що робить з тобою Муза, Михайле. Це нагадує якусь творчу кризу. Звісно, що у Музи.
Бажаю їй виходу з цього стану, а тобі, Михайле, творчих успіхів.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (195.3.131.—), 28-11-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.89485692977905 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …