Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2647
Творів: 49027
Рецензій: 93674

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Сьогодні я знайшла Бога

© Слава Світова, 19-12-2012
Сьогодні я знайшла Бога…

Я взяла Його в свої долоні –

такого маленького і водночас всеохоплюючого –

і було мені так гоже й радісно,

так затишно, що я прошепотіла:

«Боже мій,

в цей день, коли я знайшла Тебе отак просто,

хочу попросити:

Не йди, зостанься…»



Мій Бог – такий справжній,

що аж долоням тепло, –

погодився, але сказав, що за часи Вічності

він звик до звичайнісіньких, банальних райських зручностей,

й до того, щоб до нього стукали.

**

Мій Господи,

я не носитиму Тебе в кишені,

бо всі кишені створені для носових хустинок,

дрібних монет

та в’язок із ключами;

До того ж всі без винятку кишені бувають із дірками

й так необачно іноді назавжди губляться в них речі.

А зараз, коли я тільки-но Тебе знайшла,

Згубити знову не можу…



Мій Господи,

у голові моїй, боюсь, що місця вільного немає:

там серед хаосу нейронових зигзагів,

серед облич та прізвищ,

цифр, імен та формул щастя,

рецептів пирогів, віршів,

мотивів пісень, минулих спогадів, майбутніх планів,

серед логічних вправ, щоденних списків справ,

боюсь, що знову я Тебе десь загублю.

І більше вже ніколи не знайду…



Мій Господи,

і у своїх долонях

не зможу теж Тебе носити,

бо іноді мої долоні мерзнуть,

вітаються із кимсь за руку,

а іноді – складаються докупи,

коли я шепочу слова молитви,

коли з Тобою хочу говорити…



Мій Господи,

у серці – надто гаряче і надто неспокійно,

там закипають пристрасті, вирує вихор

найрізноманітніших за барвами емоцій,

там є місця, котрі ще кровоточать,

а є місця із надписом «Тут був…»,

Тобі не буде там спокійно…

То де ж для Тебе знайду місце я?...



Хіба що…

Нижче серця,

десь у центрі,

десь у районі сонячного мого сплетіння,

у зоні сонячного переплетіння

тонких конструкцій ниточок Душі моєї?...

Там місце є для Тебе –

під самісіньким жовтогарячим Сонцем,

так хочеться, аби Ти завше поруч був …

**

Тепер, коли я хочу побачити Бога,

я не шукаю Його на небі,

не підіймаю голову догори,

не намагаюся розгледіти Його у хмарах.

Коли я хочу побачити свого Бога,

я міцно заплющую очі

й заглядаю всередину себе –

Він сидить там, у променях Сонця,

розчісує свою довгу, м’яку бороду

і усміхається….

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Really !

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© George, 20-12-2012

Дивний такий вірш...

© Юрій Кирик, 20-12-2012

[ Без назви ]

© Ольга Ярмуш, 20-12-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.62918782234192 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …