| © Світлана Козаченко, 22-08-2010
|
Живи, Україно, прекрасна і вільна,
Купайся у золоті щедрих ланів!
Під небом блакитним, у вірі й надії,
Майбутнє будуй для дочок та синів.
Ти скільки разів поставала з руїни,
Героїв приймаючи в землю святу,
Та нових козаків родила й плекала,
В серця їхні піснею переливала
Їх пращурів силу, любов і мету!
Працюй і святкуй, боронися від кривди,
Та друзів збирай за широкі столи,
На щастя, на долю співай і молися,
Щоб радощі в дім наш рікою лилися,
Шануймося, браття, бо ж ми - Україна!
Що б там не було, де би ми не були...
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
