Та церква - знак, яким не ігнорую,
та церква - плід моїх життєвих втом.
На куполі, аж під самим хрестом,
твоє ім"я я ще раз закарбую...
спочатку віршем - потім долотом.
***
Отими руками, які тебе обіймали
сьогодні почав будувати для церкви купол.
Розхристане щастя, якого, як завше, мало
двохсотними цвяхами хочу збити докупи.
