Авторів:
2658
Творів:
49546
Рецензій:
94097
Код:
Художні твори
Поезія
Вірш
© Той, що греблі рве , 19-02-2010
Сама сосна. І обрій проривається:
В пекельну темінь – пружка золота.
Рука пече і до очей здіймається,
У кожний вузлик мукою вроста.
За грані зморщок – мимовільна пауза,
Тремтить, темніє, згадує, болить,
В сосни потроху виростають пазурі –
Крізь них тече хурделиця смоли.
До краю треба залишитись в імені:
Писать і плакать: гостро, допізна –
Черкати тінь немовленими римами:
Вечірній камінь. Золота сосна.
2004.
не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 19-02-2010
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Ільків-Свидницький (Левандівський), 19-02-2010