Авторів:
2658
Творів:
49552
Рецензій:
94098
Код:
Художні твори
Поезія
Вірш
© neuk , 27-11-2009
Хвилі вчорашніх вражень
вкрили розмите серце.
Більше ніхто не скаже,
що означає все це?
В горах піску та пилу
я не знаходжу сутність.
Ти мені досі мила
в ніжній бузковій сукні.
Час переставив простір,
більше не маю фори.
“Будьте як діти, прОсті!” ---
голос в мені говорить.
Як вимикати мозок?
Вишлю його у Сочі,
щоб не було загрози.
П'ята година ночі.
Треба поспати. Вранці
бігти на першу пару.
Де там... чужі коханці
будять думок отари.
Серце важке як нікель.
Вмерло усе святе. Ні
Віри, Любові, Ніки
зовсім нема на сцені.
не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Винищувач графоманства, 29-11-2009
На цю рецензію користувачі залишили 7 відгуків
© Микола Цибенко, 28-11-2009
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© SanD, 28-11-2009