Едем – не інакше. Це слово високе
Про місце, де жив би трудар чи жуїр,
Підказано серцем - моїм караоке
Під супровід томно співаючих лір
Мені, спадкоємниці дивного дару.
Воно й наказало: «Ніколи не вір
Чуткам, що є гіршим за голос Ротару
Твій голос чудовий. Чи за Кабальє…
Солодкий він в тебе, як мед із нектару,
Що бджоли качають, які тільки є
В музичному вулику звуків і нот.
Та й ти не зозуля, що тупо кує
Однакові звуки»... Повірила. От –
Мугикаю пісню з вітрами у хорі,
А просяться ноги піти у гавот
З луною і сонцем, що сяє надворі,
Бо настрій на серці – салютом-салют.
Йому не живеться в смиренній покорі…
