© Світлана, 06-12-2008
|
Я хочу радіти життю
Світанок зустрічати з усмішкою,
З натхненням й наснагою кожного дня
Йти впевнено своєю доріжкою.
Ступити без страху наступний свій крок,
Спалити сумніви й розвіяти попелом.
У небо пустити мрії, аж до зірок
Гнів погасити весняним, рясним опадом.
В вікно поглянувши, як дощик паде
Побачити небо безхмарне, й усміхатись
Розуміти що,гучна гроза пройде,
Промінням знову сонце буде
вихвалятись.
Радіти звичайним, буденним речам,
Милуватись навколишнім світом.
Без жаху дивитися сни по ночам,
Життя покрити ,кольоровим цвітом.
У лютий мороз і, сніжну метіль
Розпалити вогонь, і не дати надії згоріти
Злетіти у небо не маючи крил,
Позаду невдачі свої всі лишити.
Дивитись на хмурі дерева зимові
І знати, наступного року розквітнуть,
Дивитись на хмари сірі і чорні,
І бачити сонця теплого світло.
В майбутнє своє твердо вірити,
Не звертаючи, йти по шляху.
Не здаватися й продовжити мріяти,
Я хочу радіти життю…
|
|
кількість оцінок — 0 |
|