Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2647
Творів: 49022
Рецензій: 93664

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка для дорослих

Недомальований етюд у жовто-сірих тонах

© НК, 15-12-2020
Маргарита обережно причинила давно не фарбовані деревяні двері кімнатки, яка віднині мала слугувати їй – молодій художниці – майстернею. Сказати, що кімнатка була пристосована для таких справ було непросто - темна, сіра, тісна і непривітна… Перевага у кімнатки перед великими і світлими майстернями Пікассо, або,скажімо, Модільяні була лише одна – оренда саме цієї кімнати була чи не єдиною серед пропозицій по кишені студентці художнього вузу Маргариті.

« А що розташована на самій околиці велетенського чужинського міста, і дім виглядає порожнім і покинутим - так це ж чудово!» - вмовляла сама себе Маргарита - « Ніхто не заважатиме…»

Хрусткий зелений папірець перекочував до кишені похмурого власника багатоквартирного будинку

- Ви ж не проти, якщо я вмикатиму музику іноді? – поцікавилася Маргарита, - сусіди тут є?

Кремезний домовласник невиразно кахикнув і пробурмотів:

- Та є кілька... – і повів дівчину темними сходами кудись вниз – коридором у темний напівпідвал, де й розташувався потенційний приватний храм мистецтва і натхнення…

Вікно у кімнатці було несподівано велике і виходило просто у внутрішній двір – «колодязь». Маргарита відчинила вікно. Темні і тихі вікна верхніх поверхів справляли моторошне враження Дворик був вимощений каменями, вкритими мохом і цвіллю - чи од вологи, чи од старості. У щілинах між плитами де-не-де стирчала якась приречена трава, з крихітних підвальних отворів пахло потойбіччям та іржавими трубами. Там тривало якесь потаємне життя, бо вряди –годи звідтіля долітали незрозумілі звуки і бічним зором художниця помітила – чи їй здалось? - як у одному з підвальних віконець промайнули кілька довгих, голих і огидних хвостів.

Маргарита вставила у вуха навушники. Радіоновини дрібним роєм мух проникали у вуха: війна на сусідньому континенті… Кандидат у депутати пропонує… кліматичні зміни… У столиці зафіксовано кілька випадків невідомої хвороби, що призводить людину до стану, схожого на анабіоз… Аномальна поведінка щурів… Щорічний осінній фестиваль… Температура у листопаді...Маячня як завжди.

Маргарита розмістила коло вікна свого новенького мольберта і з насолодою почала витискати жовту фарбу на білосніжне полотно. Дуже хотілося сонця. Маргарита поринула у мрії про сотні прекрасних сонячних картин, які вона намалює неодмінно – тут чи деінде. Тюбик жовтої фарби тішив око і, здається, був єдиним, хто оголошував війну всесвітній сірості.

Дивний звук примусив відволіктись іодірвати очі від сплетіння жовтого мережива потьоків фарби на полотні. Маргарита побачила чудернацьку картину – за вікном по периметру внутрішнього дворика дибала благенька бабуся у домашніх капцях… «Сусідка мабуть?» - подумала Маргарита.

А тоді придивилася… Бабуся, як бабуся – все б нічого – якби не дивний колір її шкіри, вкритої синюватими плямами, вишкір сірих та дрібних зубів та вирячені , наче застиглі непорушно, очі.

Бабуся дибала повільно, розгойдуючись, завмираючи, іноді неприродно змахувала руками. Те, що відбулося наступної миті, примусило Маргариту впустити пензля і зробити крок назад: стара блискавично стрибнула, карколомно запхала стару сухорляву руку у темряву підвального віконечка і витягнула звідтіля щура. Тоді жадібно відкусила йому голову і почала жувати.

Мольберт упав на підлогу. Звук , який супроводжував його падіння, видався громом у мільйон дицебел і… Стара, тримаючи у долоні закривавленого щура, повернула голову і зустрілася поглядом з Маргаритою… Потім почала повільно рухатися до відчиненого вікна.

- Чортівня! – крикнула Маргарита, послизнулася на тюбику жовтої фарби і впала на підлогу. Тюбик валявся зовсім поруч і погляд зафіксував надпис на ньому « Кадмій. made in …»

У вікно застрибнув щур іостаннє, що зафіксувала Маргарита - гострі щурячі зуби у своїй литці.

Коли минула зима і нарешті сніг почав поволі танути, Маргарита відчула нестерпний голод.

Мертве тіло її , що пролежало багато крижаних днів нерухомо, було трохи неслухняним. Втім, першого щура вона впіймала досить швидко і смачно пообідала ним… Під синьо-чорними нігтями її досі була жовта фарба.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

Страшно, аж жуть

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Владислав, 17-12-2020

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Інра Урум, 16-12-2020

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анатолій Азін , 16-12-2020
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69838404655457 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …