Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2648
Творів: 49090
Рецензій: 93731

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Філософія

Про Бога, всесвіт та інше

© Валентина Величко, 26-04-2007
Якось на вулиці пенсіонерка, новонавернена віруюча з безневинними блакитними очима зупинила мене, посміхаючись, і сказала: "Жінко, ви уявляєте - у царстві божому всі будуть жити в мирі та злагоді,  вовки будуть співіснувати з вівцями й усі будуть ситі та щасливі!" При цьому вона простягала мені якусь книжечку з яскравими картинками загального щастя. "Я казки давно не читаю!" - досить грубо відповіла я, бо вже просто “забодали”! Невже розумна людина має право дозволити собі стати зомбі, дозволити комусь так себе закодувати!
Так, це правда,  в казкові книжечки я не вірю, але дуже часто я думала про релігійні міфи, про їх протиріччя й алогічні (як на наш погляд) посилки. Я хочу, я вимагаю пояснень! Пояснення на зразок "Це так тому, що Бог так повелів" чи "Це в силах Господа, а ваша справа вірити" мене не влаштовують.
Я так вихована - кожне явище мені потрібно пояснити з наукової точки зору, якою би примітивною і наївною ця наша НАУКА і не здавалася якомусь "сторонньому спостерігачу"!
Але останні наукові досягнення вже можуть допомогти мені уявити такий світ - де всі хижаки ситі, всі ягнички мирно пасуться, всі герої незліченну кількість разів відроджуються з дуже мертвих, і де взагалі можливо все - віртуальний світ! Хайнлайнівський запис особистості, Лукьненковська глибина, світ комп'ютерних ігор - зараз це вже можна уявити! Ну як можна було 2000, 1000 чи навіть 200 років тому назад уявити хоча б телевізор, не кажучи вже про віртуальну реальність.
Біблія писалася для людей зовсім іншого часу, із зовсім іншим баченням, розумінням і рівнем освоєння світу. Людство винайшло науку - і стало іншим.  Вони, саме вони, древні люди писали всі ці книжки, і Біблію, і Тору, і Коран і всі інші священні книги. Може, їх рукою і водила якась вища сила, але ж писали – ЛЮДИ!!! Тому я в ці книги не дуже то і вірю – щось правда, щось вигадка,  явна або неусмідомлена,  щось та  людина не так зрозуміла – ось і маємо те, що маємо.   Багато чого в цих книгах і співпадає, дещо різниться – в залежності від національних та культурних особливостей того народу, де зародилась та чи інша релігія.
Тому я і намагаюся пояснити собі такі от речі на своїй мові, мові сучасного пересічного громадянина, вихованого, як атеїста, але все ж таки такого, що шукає місце Бога в нашому житті.
1. Створення світу.
Не нашого конкретного, аж до галактики, а ВСЬОГО - ВСЬОГО - ВСЬОГО. Сама важка частина. Мені, істоті раціональній, дуже важко уявити собі світ до акта творення, до якого по Біблії був тільки Бог. Як уявити собі щось, що існує завжди й одночасно ніколи (адже не існує ще часу), скрізь і одночасно ніде (адже не існує простору та  речовини), всемогутнє, вічне, абсолютно розумне???
Я, може і пережиток матеріалізму, але занадто вже все в нашому житті логічно й упорядковано, щоб допустити можливість чуда такого масштабу, як «Бог - творець усього сущого, існуючий вічно».
От вічне існування простору, матерії та енергії - мені якось легше уявити (хоча це і не означає, що всесвіту так зручніше!) (;-)) ). Кажуть – он же був Великий Вибух, фізики відкрили, що Всесвіт одного разу виник практично з нічого, і цей вибух продовжується дотепер, розширюючи для себе простір грандіозними викидами речовини. Ну і що?  Це ж не означає, що окрім нашого Всесвіту в просторі-часі більше нічого не існувало до того.  Може, наш Всесвіт був створений штучно у якійсь супер-лабораторії , в якомусь закрученому вимірі і для тих, хто його створив, він має зовсім невеликі розміри, може, він навіть не більший за елементарну часточку ТОГО світу?  
Вдивлятися в період створення світу - смутно, тяжко і недоступно нашому уявному погляду. Відкладемо цю проблему на потім, коли підростемо і прозріємо!!! А от наш Бог - творець нашого світу (планети?, галактики?, всесвіту?) цілком має шанси на існування. А чому б і ні? Але це не найперший бог у ланцюжку (творець -> його творіння -> творення цим утвором нового світу і нового творіння - і т.д.)
2. Створення людини.
От розглянемо такий варіант. Припустимо, що якась дуже розвинена, древня раса (чи один представник цієї раси - будемо іменувати звично - Бог) десь на окраїні свого світу (чи в іншому вимірі, чи в створеному новому світі), з нудьги чи з метою наукового експерименту, вирішив (вирішили) спробувати "заварити" на основі киснево-вуглецевої хімії розумний світ, що здатен самоорганізуватися - подивитися, а що з цього вийде?
Можливо ця розвинена раса - енергетичні створіння - були такими споконвічно, або перейшли в такий вигляд дуже давно для зручності життя - не знаю. Але хто читав фантастику - це уявити дуже легко.
Схоже, що Бог створив не тільки одну нашу Землю, а і весь видимий всесвіт - що б було де діточкам розвернутися, силу богатирську показати. Тоді зрозуміло, чому ніхто з братів по розуму до нас не прилітає і не шле ніяких сигналів - цей всесвіт - наша колиска, створена спеціально для нас і вхід стороннім сюди заборонений - напевно, це визначено в умовах експерименту - САМОРОЗВИТОК! А чи досягнете ви такого ж рівня розвитку самі, без підказок більш розвинутих сусідів!!! (Я думаю, що в раси-предтечі такі були.)
Ну, і раз у Біблії написано - Бог створив людину по образу і подобі своїй - виходить, нехай не зараз, а колись Бог був таким, як людина. Нехай навіть властивості речовини у всесвіті - предтечі були інші, нехай вся хімія життя там була влаштована інакше. Але зовні ми схожі на ту расу, з якої наш творець.
Тепер то він, Бог - Дух Святий (та й Бог - Отець, напевно, теж) не матеріальні.
І дійсно, навіщо воно потрібно, це "м'ясне" тіло, таке слабке, таке вразливе. Тіло, що так важко утримувати і годувати, з такими жорсткими рамками умов існування - то йому холодно, то йому жарко, то питки, то їстки, то спатки - та це тіло дитинства цивілізованої раси! А недовговічне - жах!!! Зацвів, одплодоносив - і на вихід.
Але ми з вами, схоже, наближаємося до закінчення періоду дитинства. Ну, природно, буде короткий період "ремонту" м'ясного тіла - клони там усякі, окремо вирощені органи людини, але цей період буде короткий. Потім люди почнуть жити в різноманітних штучних тілах - м'ясних і пластикових, металевих і енергетичних. Отоді буде дуже смішно жити - людиною може виявитися кожна істота-робот-предмет і т.д. Хтось полетить драконом, хтось попливе русалкою, хтось стане бойовим роботом - трансформером, а хтось - деревом у лісі. Але це теж період дитинства. Потім люди, напевно, перестануть плодитися, а будуть жити вічно, втілені в енергетичні, чи польові тіла.
Ну та нехай, а де ж знаходиться і чим займається Бог зараз? Я думаю, що Бог-Отець перебуває собі у своєму власному світі, ніяким чином нам недоступному, більш того, ми навіть нездатні його уявити.  Адже Бога-Отця навіть не зображують на іконах. Що взагалі може робити вічна, всемогутня енергетична істота? Пурхати серед  хмарок? Вести бесіди з янголами? Думаю, це йому не цікаво, адже  янголи – це його створіння без власної волі, а значить, без оригінальних думок. А от створювати якихось «м’ясних» черв’ячків – нас з Вами, та спостерігати за ними – це вже щось.
Тоді й виходить, що наш світ – іграшка, а  ми – це захист від ВІЧНОЇ нудьги, коли ти один-однісінький, і ні з ким навіть порозмовляти. Особливо, якщо правдива та теза, що часточка Бога живе в кожному з нас, і він дивиться на свій світ мільярдами очей своїх створінь – тоді йому просто не може бути сумно чи  нудно.  Але це може бути справедливим, якщо допустити, що Бог – дійсно один-однісінький у Всесвіті, бо це дійсно жах, саме для Нього. Я все-таки вважаю, що наш Бог – це один з представників зверх-розвиненої цивілізації – так мені якось спокійніше та зрозуміліше.
А от Бог-Дух Святий, схоже, завжди з нами,  і він знаходиться саме на небі, вірніше в озоновому шарі Землі, або в Неосфері Вернардського.
Ну а навіщо взагалі потрібний озоновий шар Землі? Ну звичайно, ж для захисту живих створіть вед смертоносної радіації космосу, але не тільки. Це ж шар, що проводить електрику і може зберігати велику кількість інформації - ну чим не всесвітній сервер - нагромаджувач різноманітної інформації і ДУШ ПОМЕРЛИХ у тому числі. Адже душа - це та ж інформація! От вам і небо, от і небожителі! І саме там можливо все. Кому що потрібно, те кожний собі і запрограмує. Ну, якщо, звичайно, душа здасть аналіз, чи іспит на рівень грішності - пройшов - не пройшов, як в інститут. (;-)) )
А вже якщо пройшов - хочеш, будь царем, а хочеш просто мільйонером. Будь-які пейзажі, будь-які інтер'єри, будь-яке оточення - живи так, як ти мріяв жити, будучи виконаним "у м'ясі". Але я думаю, що таке життя душам померлих швидко набридне - у них напевно знайдеться робота важливіша.
А хто буде наглядати за нащадками, за нами з вами, захищати нас від нещасть?  Звичайно ж, янголи-охоронці, але кажуть, що зараз вони чомусь є не у кожного, чи нас багато розплодилось, чи грішні ми дуже – невідомо.
Звичайно, Бог створив собі безліч різних помічників - янголи, архангели, херувими - я не розбираюся в церковному трактуванні цих істот, але мені здається, що вони є штучними помічниками, чи енергетичними роботами Бога. А може там є і незалежні, самостійні «співробітники» - колеги Бога по расі, це в залежності від того, чи стоїть наш всесвіт у спеціальній коробочці десь у СУПЕР-ЛАБОРАТОРІЇ, чи знаходиться в акваріумі в живому куточку якоїсь ЗВЕРХ-ІСТОТИ - ну, на зразок морської свинки у клітці. (;-)) )
Якщо наш світ - приватна іграшка, то імовірніше всього, що наглядати за нами - м'ясними, працювати янголами-охоронцями доводиться нашим померлим предкам – шкода ж своїх діточок!
Тим більше, що про нас уже могли і забути. Вічність - штука серйозна. Якась незбагненна нашому розуму проблема зацікавила, якийсь новий проект. Стара іграшка закинута, живіть, як хочете.  Адже є такі течії в християнстві, прихильники яких стверджують, начебто наш світ є «богополишеним». Я цього не знаю, але якби Бог іноді звертався до людства в якійсь формі, яка б не залишала сумнівів в достовірності, то ми б точно знали , що наш світ – не богополишений, а так – хто це може знати напевно?
Але Бог-Дух Святий - він завжди з нами, він тягне цей вантаж проблем - нашу з вами цивілізацію - адже він створений для того, щоб довести нас до мети. Я думаю, що Святий Дух – це такий собі енергетичний зліпок Бога-Отця, призначений опікати нас з вами.
Ціль проста - така ж ЗВЕРХ-РОЗВИНЕНА цивілізація, яка нас породила. Якщо, звичайно, ми виправдаємо надії і не підемо в брак, що вже, кажуть, було не раз на нашій планеті. Адже на Землі знайдені залишки не однієї цивілізації, яка загинула. Може, щось пішло не так? Та й  заведемо собі нову морську свинку? Може, вона виявиться трішки розумнішою та добрішою і не буде руйнувати свою планету?
Ні, мертвих Бог нас спасе, я не сумніваюсь – будемо пурхати по озоновому шару! Якщо, звичайно, ми не знищимо той озоновий шар своїми техногенними аваріями, викидами всілякої гидоти в атмосферу. Може, саме тому і потрібна нова морська свинка, або ж нова спроба створити ДОСТАТНЬО розумну молоду цивілізацію?
3. Хто винен в первородному гріху?  
Ой-ой, дуже неприємні висновки самі собою приходять в голову, коли зовсім трішки подумаєш на цю тему. З біблії ми всі знаємо, що Єву спокусив змій (диявол), а потім вона спокусила Адама. І що то був за гріх? Всього-на-всього  з’їли яблучко не з того дерева! А навіщо було провокувати своїх чад? Навіщо було те дерево пізнання добра і зла взагалі саджати в Едемському саду?  Це все рівно, що матері наказати дітям не брати в руки сірники та й покласти їх посеред іграшок на самому видному місці?
Я не думаю, що Бог був такий жорстокий, що покарав людей за свою ж таки помилку з тим  деревом. Вигнання з раю – необхідність!!! Адже саме людину Бог і призначив для подальшого розвитку, для динамічного та ефективного пристосування до змін середовища, для розвитку розуму та кмітливості. А саме для такого розвитку потрібні важкі, але переборні перешкоди. Отже, вигнання - не покарання, а необхідна міра.
Навіщо так сильно нахилена земна вісь? А щоб періодично наступала зима. А навчіться одягатися, обігріватися, їжу запасати - кумекайте, розвивайтеся. Чому на теплих островах поблизу екватора люди до двадцятого століття жили дикунами - тому, що вони жили практично в умовах Едему. Банани, кокоси самі на голову падають, риба сама в руки лізе - от і танцюй, співай, плодися - навіщо ще щось потрібно?
Ще - людина стає статевозрілою тільки через 12 років після народження. Чому так довго? Жодна істота на землі не росте так довго. Рік - і готово - мишка, кішка, тигр, корова, свиня, мавпа. Навіть у кенгуру, яка народжує практично ембріон, і то через два роки виростає доросле дитинча.  І причому навіть ті тварини, які живуть в теплих краях, покриті або вовною, або грубою, товстою шкірою.  
А людина - квола, ніжна істота - ні рогів, ні пазурів, одна тільки голівонька, щоб міркувати та викручуватися. Отут ясно проглядається те припущення, що істоти, по образу і подобі яких створені ми, зародилися на планеті, де рік тривав наших дванадцять років. І клімат там був набагато м'якший і сонячне випромінювання менш інтенсивне.
Я все-таки вважаю, що раса Бога зародилася сама собою, шляхом природного добору десь у глибинах простору-часу.
Але еволюція цієї раси тривала набагато довше, а може, і з чиєюсь допомогою, хто знає? Колись же у цій спіралі "творець – утвір - розвиток утвору - творення утвором нового утвору" повинен бути природний початок. Ну, а ми цілком можемо бути експериментом, іспитовим полігоном і навіть іграшкою Бога.
4. Бог - син. Він, звичайно ж, не син, а повний клон Бога - Отця, тобто, генетичний близнюк. Зародок, виконаний у нашій речовині на основі копії генетичного коду Бога-Отця і вирощений у лоні діви Марії. Напевно, Бог-Отець вирішив, не порушуючи умови експерименту (не допомагати!), привнести свою особистість у наш світ і навчити нас тільки моральним принципам життя (а вони ой як важливі!!!) і тим самим прискорити розвиток суспільства.
А от чому потрібна була Голгофа - хоч убийте, зрозуміти не можу. Ну чому мученицька смерть Боголюдини повинна врятувати нас усіх? Яким чином? Які невідомі нам світові закони діяли тут?  Невже без жертви неможливо було обійтися?
Може, з цього моменту був створений Земний сервер-нагромаджувач душ померлих? Напевно, Бог-Отець повинен був пройти через смерть тіла свого клону, для того, щоб визначити, що душа людини повинна бути збережена для подальшого, енергетичного життя? Поки що це мені не зрозуміло. Невже подарувати вічне життя не можна було просто так, без мученицької смерті Боголюдини? Чи Бог не всемогутній? Може, він приносив в жертву СЕБЕ комусь ще більш могутньому? Не знаю.  Маю надію, що необхідність Голгофи виявиться пізніше,  в процесі розвитку людства. Адже ми - тільки маленькі кошенята, поки що сліпі. Але незабаром почнемо прозрівати!!!
Крім того, я вважаю, що у Бога таких синів було значно більше – такі собі агенти по інтенсифікації розвитку. Якщо дивитись на нашу планету з космосу - то видно, що на ній живе безліч народів, які сповідують безліч релігій і поклоняються безлічі богів. Я не расистка, і не вважаю, що ті всі народи дурніші за християн, чи мусульман, чи буддистів, і що всі боги древніх народів гірші за сучасних. Невже насправді існує стільки богів? А хто ж тоді з них дійсно створив світ і людину? Шматочками, чи що?
Якщо Бог існує, то він – ЄДИНИЙ для всіх!
Я наприклад, вважаю, що месій і пророків, або ж клонів Бога було значно більше, ніж нам відомо.
Не тільки Ісус, Магомет, Будда, а і безліч інших, одним з яких поталанило більше і вони стали таки царями чи президентами, а другим - менше, і вони загинули десь в концтаборах, не залишивши про себе людської пам’яті. Може і зараз хтось із них живе серед нас - це політики, вчені, священики, багато з тих, хто позитивно впливає на розвиток людства.
5. Церква.
Церкву і її служителів я не вважаю чимось відмінним від всього іншого, що створило людство. Ну, це щось на зразок компартії, і інших союзів людей, що об'єдналися для шляхетних (іноді тільки спочатку) цілей.(;-)) ) Церква теж багато наламала дрівець (інквізиція, здирництво та жадібність деяких служителів, безупинні історії із сексуальним насильством в католицьких церквах, інтриги, боротьба за владу - як і скрізь в середовищі людей)
Я думаю, що Бог вважає багато чого в нас такою собі дитячою хворобою росту - і прощає.
А по кількості гріхів церква може навіть позмагатися з компартією - невідомо, чи більше єретиків, чи ворогів народу загинуло в боротьбі за поголовну святість чи світле комуністичне майбутнє. Хоча Папа Іоан - Павло І І і попросив пробачення у людей за всі гріхи церкви - то будемо милосердні - простимо церкву!!!
Церква як культова споруда для мене має більше значення, ніж церква - інститут. Адже церкви в старовину будували на особливих місцях, у гео-аномальних зонах, де сильні потоки енергетичних полів і де є більше шансів бути почутим у багатоголосому крику "Господи, допоможи!!!" Та ще те, що до церков можуть злітатися душі померлих, святих - напевно, простіше добратися в потоці цих енергій.
Кожна людина може звернутися до Бога самостійно і для цього вона не потребує ніяких спеціальних служителів.
В кожному з нас є часточка Бога, в кожного з нас є також і спеціальній пристрій для зв’язку з богом (щось на зразок мобільного телефону (;-) ), який ми просто не вміємо використати!
Звичайна молитва, мінімізація власних гріхів, прощення всіх, хто здається нам ворогами – і нас почують!   Всього-на-всього десять заповідей – і все! От цього цілком достатньо, з древності і до цих пір.  
Але, я думаю, Бог – не служба соціального захисту, яка наліво та направо буде роздавати різноманітні життєві успіхи, здоров’я та гроші.
Своє життя ми покращуємо власними добрими вчинками і погіршуємо поганими. От і все! Це вже закон воздаяння і він працює, мені здається, абсолютно автоматично. Іншими словами, що посієш, те й пожнеш.
Не в цьому житті, так в наступному. Мені чомусь здається, що я вже не раз жила на цьому світі.
От коротенько я виклала свої міркування. Прошу сильно не лаяти і не бити ногами, адже це тільки мій суб’єктивний погляд, і більше нічого. Я – колишня атеїстка, але тепер я  вірю в Бога, мало того, я його одного разу бачила своїм внутрішнім поглядом, але Він у мене трішки не такий, як його ж біблійна версія. Мій Бог – надзвичайно добрий, терплячий та дуже втомлений.  Він не став би вимагати у Аврама  принести йому в жертву свого сина, він не став би убивати свого власного сина, чи клона – Ісуса,  для нього наш світ – не розвага і не іграшка, а тяжка,  безперервна робота, і сили його на межі.   Ми – дуже складні в педагогічному значенні діточки, своєвільні, зухвалі, капризні, жадібні та егоїстичні, з нами дуже важко.

21 червня 2004р  - 20 грудня 2007р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

теж згодна

© Диана, 09-10-2007

Про Бога всесвіт та інше

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Світлана Кедик, 26-04-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.57962417602539 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …