Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2646
Творів: 48903
Рецензій: 93596

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза На конкурс

Дар кохати

© Василь Тибель, 07-04-2013
                          Дар кохати (уривок із роману).

Перехожі здивовано озиралися на дивакувату пару. Та закохані були в своєму світі, нікого не помічаючи.
Вони бродили вулицями міста, тримаючись за руки. Дві душі зустрілися й тепер, ніби боялися відірватися один від одного. Говорили й говорили, здавалося вже проговорено й розказано все, про що можна розповісти, а вони знаходили все нові й нові теми, їм було що сказати. Вони говорили, слухали й ніби губка, що втягує все живильне і цілюще всмоктували кожне сказане слово, вірячи в сказане. Бо в такі хвилини не можна лукавити, це найвища святість. Так зароджується велика любов, кохання яке проходить через віки, яке прирівнюється до самопожертви. Воно дарується Всевишнім не кожному, його треба заслужити, вистраждати й зберегти. Це дар Божий – кришталева чаша, наповнена нектаром і її треба пронести через усе життя не спіткнувшись і не розбивши, бо скалки розбитої вази дуже боляче колють і ранять усіх, а особливо дуже близьких людей.
В ці хвилини вони відчували той дар, дар кохати, певне, посланий з неба.

Закохані гуляли до півночі, тому Оксана вирішила переночувати в тітки, бо гуртожиток після дванадцяти зачиняли. Сергій провів її до дверей, не хотілося розлучатися навіть до завтра, тому вони зайшли в напівосвітлений під’їзд і мовчки дивилися один одному в очі. Він тримав її ніжні руки в своїх теплих і сильних, і не було на світі такої сили, яка могла б розірвати цей легенький потиск.
- Іди вже!
- Так, мабуть мені пора.
Проте стояли непорушно.
- Мені треба, справді...
- Я розумію. До завтра!
І так продовжувалося б до ранку, якби  десь, майже над самим вухами закоханих, злісно прогарчало:
-  А, що тут за сволота лазить? Ще під’їзд спалите, наркомани кляті!
Оксана з Сергієм, як  ошпарені, вискочили на вулицю.
- Ух, ти! Мало серце не вискочило, - через сміх, відсапувалася дівчина. - Таки, мені справді пора, а то не тільки в наркомани, в бандити запишуть і доведеться наше  побачення на нарах продовжити.
- Я згідний, та боюся, там окремо жінки від чоловіків. Ну й гад, як налякав. Мабуть, по собі судить.
Сергій палко поцілував Оксану і вони розпрощалися.

А потім були два місяці - як суцільне свято. Вони зустрічалися вранці, а розлучалися ввечері. Але, що тут казати, кожен з нас, так чи подібно, закохувався. На те й молодість, щоб кохати.
Одне - Оксана дуже втомлювалася, бігаючи на побачення, а по ночах готуючись до випускного  екзамену. Вона ледь не завалила іспиту. Сергієві теж не вистачало часу, він  писав дипломну. Проте молодий організм двожильний, а ще коли його підтримує така велика сила - кохання.
Ось іспит позаду  й Сергій захистився. Вони вирішили зустрітися й відзначити цю подію в студентському кафе. Сергій прийшов якийсь офіційний, в новому костюмі. На комірцю піджака красувався голубий ромбик. В руках він тримав букетик польових квітів.
- Ну, Сергійку, ти як на дипломатичний прийом. Я вітаю тебе з дипломом! Тут від мене подарунок.
  Вона подала йому пакетик. Сергій взяв пакунок, але й далі тупцював ся на місці. Оксана відчувала, щось важливе сьогодні мало статися. Сергієва тривога поступово перейшла на неї.
- Оксанко. Гм...гм... Оксано!.. -  Сергій нервово м’яв квіти.
- Сергію, чого так урочисто? Я знаю як мене звати.
- Ой, не збивай мене, будь ласка. Я б хотів, щоб ми...  Е-е-е… Були разом, -  вимовив врешті.
- А хіба ми не разом? – схитрувала Оксана, хоча серце її переповнювалося.
- Тизгіднабутимоєюдружиною? – одним подихом, вимовив хлопець.
Оксана не чекала, що він так швидко збереться з духом.
- Ти ... , мені пропонуєш?..
Сергій зніяковів, його лице вкрилося плямами.
- Ти, не згідна? – В питанні був розпач.
- Сергійку мій. А хіба ти не бачиш? – Вона піднялася  із-за столика й поцілувала хлопця. В кафе наступила тиша, всі дивилися на молоду пару, що цілувалася, а потім пролунали оплески.
***
І ось тепер вона сидить сама, посеред кімнати, підперта, як дурепа подушками й реве за цим клоуном, що так легко її обдурив.
- Усе, досить рюмсати! Їдемо веселитися! - Оксана зірвала фату й пожбурила її в куток, на ліжко.
- Правильно, Оксано, чорт із ним! Їдьмо до ресторану, хоч потанцюємо, все-одно замовлено! Чи в тебе хлопців мало? Он Славик за тобою побивається, а Василь так прямо сохне. Хоч сьогодні під вінець поведе. - Галя вхопила під руку наречену й потягла до дверей, з злорадною втіхою. Оксана, в останню мить, вивільнилася від руки подруги.
- Ні, з ним щось сталося, Сергій не міг не прийти. Я зараз перевдягнуся й поїду до нього.
В цю мить двері відчинилися - на порозі стояв Сергій, брудний, з пом’ятим букетом в руках..
  -  Пробач мені кохана, я не зміг раніше. Ми ще встигнемо до Рагсу?-
Оксана кинулась йому на шию.
- Ти прийшов! – Вона змивала сльозами бруд з коміра його сорочки. – Встигнути може й встигнемо, але хто ж тебе впустить такого замурзаного.
- В тебе теж, он всі фарби потекли.
Вони обоє розсміялися, витираючи один одному сльози.
- Знаєш, що сталося?..
- Потім розповіси. Головне ти живий і зі мною, коханий.
Всі потихеньку стали виходити з кімнати – наречені цілувалися, нікого не помічаючи навколо себе.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Анізія, 02-06-2014

Дуже сподобалось

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Марія Берберфіш, 08-04-2013

Ок

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© George, 07-04-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олена , 07-04-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.60519504547119 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …