Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2646
Творів: 48913
Рецензій: 93596

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Містика

Морозний сад

© Ольга Мігель, 17-12-2012
- Ще один? – сумно зітхнув молодий слідчий. – У цьому парку так багато людей замерзає…
- Лихе місце, - киває медбрат, разом з напарником заносячи до машини швидкої ноші з тілом літнього чоловіка. – Мене ще бабця в дитинстві застерігала, щоб не грався тут, особливо в темну годину. А взимку його навіть безпритульні оминають.
Коли швидка повезла тіло до моргу, слідчий з сумом подивився на старий парк, в протилежному кінці якого біліла в минулому – розкішна  графська садиба, а нині – художній музей. Йому страшенно захотілося прогулятись до нього та ще раз помилуватись дивовижною будівлею. Вона манила його, вабила.
Розкішний маєток зачарував молодого чоловіка того самого дня, коли він приїхав до цього міста абітурієнтом. Відтоді юнак намагався віддавати паркові кожну вільну хвилину, та подовгу розглядав старі мармурові колони. Але, на жаль, він вже давно тут не бував – справи та обов’язки занадто сильно затягнули в життєвий вир.
І от зараз, випадково потрапивши до улюбленого парку через службові обов’язки, слідчий збагнув, як сильно скучив за старою садибою! Проте він не міг залишити оперативну групу, хоч майже всі справи й було завершено. Зараз треб з’їздити до відділку та зайнятися паперами.
Але до садиби він, все ж, ще навідається. Згодом.

* * *

Сніг. Скільки пам’ятаю, тут завжди сніг, і завжди імлистий зимовий ранок. А ще туман, з якого крижаними привидами виринають рясно вкриті інеєм дерева. Сніжинки повільно спускаються з сірих небес великими пластівцями.
Я все гуляю тут, але нічого крім цього зимового саду не бачу. Крок за кроком, блакитний атлас подолу пишної сукні шелестить по пухкому, білому, незайманому снігу. Іній давно вкрив мої прикраси. Здається навіть, що тонкі білі мережива – це морозні візерунки, які намерзлися за час моєї прогулянки.
Рукам холодно. Скільки не дихаю на них, скільки не розтираю – все одно пальці мерзнуть. Ніколи б не подумала, що можна так мріяти про рукавички чи муфту!
В голові все давно змішалося. Тому я навіть не можу пригадати, як опинилась тут. Найдавніше що пам’ятаю – це як я дуже сильно стомилась та присіла під одним з цих дерев, але за хвилину відпочила та пішла далі. Відтоді скільки не блукаю – світанок ні як не переродиться в день.
- Гей, ви!.. – з надією гукаю я, примітивши розпливчату постать за білою, пухкою завісою туману.
Він здивовано озирається, збентежено вглядається в туман: зовсім молодий чоловік в дивному, довгому чорному пальто. Чомусь в очах його застигає страх. Він робить крок назад, але посковзається та падає на сніг.
- Будь ласка… - шепочу я, та підходжу до нього ще на крок. – Я так довго тут блукаю… Мені так холодно, так сумно. Допоможіть мені, будь ласка!
Він розглядає сльози, які замерзають на моїх щоках, але все ще нерухомо сидить на холодній землі.
Хоч хтось, хоч одна людина! Справжня, тепла… невже нарешті не марево?
Схиляють над ним та тягнусь тремтячою долонею до його обличчя. Я так мрію до когось доторкнутись – лише б один єдиний дотик! Чому, чому він хоче відсахнутись?!
Шепочу щось, та з надією торкаюся його щоки… але тієї самої миті він розсипається білими пластівцями снігу, які відносить порив морозного вітру.
…Мабуть знову привиділося.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

класний жахлик

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© George, 22-12-2012

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олена , 19-12-2012

Тихо та красиво

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Андрій Ворон, 17-12-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.82895708084106 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури
Реклама: ставки на спорт в україні

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …