Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2650
Творів: 49213
Рецензій: 93886

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Містика

Мотузка (продовження)

© Інна Анісімова, 04-08-2010
Люди тут не задирали носа поперед одним:  все що не продавалось було комусь потрібне й мало свою ціну, як і кожен хто продавав. Поважно, неспішно й впевнено торгували на Мотузці.
В останньому ряді майже біля дороги  стояла  відьма Катерина. Щоправда мало хто про це здогадувався – вона не продавала ні приворотні зілля, ні трави, ні навіть мітли. Але ж обличчя мала наче печене яблуко. Катерина цілими днями вишивала, а на прилавку можна було знайти нитки усіх існуючих кольорів, а також кількох неіснуючих  і схеми для вишивки –непомірно дорогі, як на базарі. Та Катерина знала хто й коли має до неї за чім прийти, насправді покупців не бракувало – переважно це були зблідлі жінки років тридцяти-сорока, хоча і виключенням часом траплялися. Раз до Катерини прийшло циганське дівча, років може 13, вона рішуче почала викладати на прилавок золото –товсті ланцюги і масивні кільця. Катерина глянула на неї:
–Думаєш не знаю шо крадене?
–Навпаки -  знаю що знаєте. – відповіла та без остраху.-Куплю у вас оцю – й ткнула пальцем в величезну схему з вечірнім небом, селом розкинутим у сивому тумані і потонулому серед гір. Вишию ТАК оце небо. І не буду більше… красти.   вперто й тихо промовила  циганка.
–Не будеш? Небо вишиєш? А спати теж будеш під небом?
–В хаті буду спати. – ткнула та пальцем в середину схеми.  То продасте чи ні?
–Я то продам. –  подивилася.  А ти знаєш, що буде якщо… набридне тобі вишивати?
–Я все знаю. – наголосила та. Мені про Вас все розказали.
–Так вже й все? – обличчя Катерини склалось у багато зморшок. Сказали шо Катерина долю продає? Чи що тобі розказали? – гаркнула раптом відьма.
– Закинеш вишивання…– то згинеш. Або заживо згниєш...  – й знову зморшки. –А якщо вишиєш усе так як тут… То матимеш усе, вічно будеш жити…
–Я беру. – твердо мовила мала.
Катерина мовчки забрала золото, яка та нанесла, та вишивку віддавати не спішила. –Візьми щось менше. Он квітку виший. – майже прохально.
- Квітку? Нащо мені здались квітки? – ядуче відмовила циганка.
- Як хочеш. Та не забувай за вишивання. – зітхнула Катерина.
На наступний день усі на Мотузці ходили в золоті. Катерина його роздала, собі взяла лиже пиріжків з цибулею. Катерина брала в людей найдорожче, хай що то було - циганка ж бо не знала шо на Мотузці за холодні жовті кільця й ланцюжки  дадуть хіба жменю цибулі. Хоча прикрашатись на Мотузці любили: гарні червоні коралі можна було узяти за двох гусей, бурштинові намиста  теж були в пошані і вартували як пляшка найкращої  медовухи. Окраси пропонувала самодруга Текля, вона боялась Катерину і ціпеніла коли та піднімала на неї погляд. Текля завжди була у тяжі , хоч і виглядала худа,  мов найтонша нитка своїх перлів. Дитина в Теклі кричала й плакала в неї животі і жінка мусила пити макове зілля, щоб дитина заснула. Люди казали наче взяла в Катерини колись вишиванку та й закинула. То так і лишилась з дитиною в животі і не могла розродитись.
А сама Текля відповідала, що то було на русалчин тиждень і русалки вкрали в неї полотно коли  та заснула за  роботою, а відкрила очі – і нема вишивання. Та на бога, де в місті взятись русалкам? Хіба з колодязя звідки на Мотузці брали воду, бо вона була смачна і солодка мов мед. Колодязь усе намагалися закопати, раз навіть отруїли, Катерина два дні умовляла воду і коли на наступний день приїхали брати пробу, вона була чистою і прозорою як завжди.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© NATALKA DOLIAK, 08-08-2010

Початок був настільки химерним,

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 05-08-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Карина Лукашенко, 05-08-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Гафія Трайста, 04-08-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.91696000099182 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …