Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2658
Творів: 49550
Рецензій: 94099

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

Великодня казочка

© Світлана Козаченко, 18-05-2010
   - Привіт! - Сказало Яйце, викотившись на підлогу стайні. - А ось і я!
   Чиїсь теплі руки підхопили його й поклалаи до кошика, встеленого пір*ячком, де його зустріло товариство таких же крутобоких родичів.
   - Привіт. І як тобі це подобається? - Не дуже люб*язно звернулося до нього яйце, що виявилося найближчим. - Напхали нас сюди, як груш, неначе ми й не люди!
   - Теж мені людина знайшлася! Колобок, та й годі! - Отримало воно "підтримку" сусіда.
   - А що таке "люди"? А що таке "колобок"? - Допитувався новоприбулець, проте його цікавість ніхто не встиг задовольнити.
   Зненацька на кошик лягла важка тепла хмара й притисла говорунів. В кошику стало темно.
   - Ой! Що це?!
   - Це нормальна турбота, коли тебе навіть не питають, чи тобі це потрібно, чи вбачаєш ти у цьому якийсь сенс...
   - В чому там у тебе той сенс, коли ти навіть голови не маєш?
   - Неначе ти маєш!
   - Що ви там вовтузитесь? Лежіть собі тихенько, і все буде гаразд.
  - Точно! Тут ліворуч хтось так крутиться, що шкаралупа тріщить!
  - А що таке "сенс"? А що таке "голова"?
  - Не знаю. Та це неважливо.
   - Як це неважливо? Голова - це коли... ммм...
  - От- от... Помукай. Само не знаєш. А коли не знаєш, то й неважливо.
  - Правда, головне - шкаралупа!
   - Головне - щоб тепленько й тихенько.
   - А мені не подобається, що темно.
   - Так по іншому ж не буває! Трохи темніше, трохи світліше - яка різниця?
   - Головне, щоб шкаралупа не луснула.
   - Бо що тоді?
   - Не знаю. Та дуже страшно.
   - Зате я знаю. Шкаралупки - це ми і є. Луснув - і кінець!...
   - А що таке "кінець"?
   - "Кінець" - це кінець! Про що тут говорити?
   - Як же мені темно!
   - Всім нормально, а йому темно! Зате тепло.
   - А мені щось не дуже. Бік мерзне.
   - А мене притисли з усіх боків.
   Хмара над яйцями трохи піднялася вгору. З неї висунулася кострубата лапа й перемішала яйця. Коли гвалт у кошику стих, всі відчули себе значно зручніше. Якось само собою постало питання:
   - Що це було?
   - Нормальне обслуговування! Так і має бути.
   - Так нас же почули!
   - Хто почув?
   - ХТОСЬ!
   - І стало світліше на якусь мить!
   - І вже нічого не тисне!
   - І бік не мерзне!
   - Це диво?
   - Це нормально. Так і має бути. Нормально - це коли добре, зручно і тепло.
   - Але ж темно!
   - А як це, коли не темно?
   - Не знаю. Та було ж світліше, і то було краще. Мабуть може бути світліше ще і ще...
   - А далі?
   - Не знаю.
   - Коли не знаєш, значіть неважливо.
   - Більше того, може бути шкідливо.
   - Чому?
  - Бо не знаєш. А коли не знаєш, то краще не лізь.
   - Навіть не думай!
   - Чим йому думати? - Колобок!
   - На себе поглянь!
   - Чим?
   - Так ото ж! Очей навіть не маєш. Сам колобок!
   - Ти мене не чіпай! Я не такий!
   - Всі ми тут такі. Недосконалі.
   - Як це?
   - А я там знаю? Лежимо, і добре. Головне, щоб нічого не відбувалося. От розкричались зараз, і вже неприємно...
   - І так темно...

   Хмара над кошиком знову піднялася. Але цього разу зовсім високо. Тепла рука взяла Яйце, і хмара опустилася знову. Потім Яйце фарбували в яскравий червоний колір. Потім довго несли кудись у долонях.
   - Христос Воскрес! - Сказала Марія Магдалена кесареві, віддаючи йому крашанку.
  Коли той лишився сам на сам після державних справ, то з подивом завважив, що крашанка і досі у нього в руці. Розлютившись, він джбурнув її на стіл. Шкаралупа розкололася, і маленьке жовтеньке курчатко побачило світ.
   - Ось воно, світло! Ось як має бути! Ура! Я щасливий! Я вільний! Я зовсім не шкаралупа!...
   - Ти ба... Курча співає. Такого я ще не бачив. З твердого і мертвого - живе і тепле... А може, Він і справді воскрес?... - Подумав кесар. А може і не подумав. Того ніхто не знає.
   Проте новонародженому курчаті на до жорстокого правителя, ні до його думок не було ніякого діла. Воно раділо, купаючись у світлі, про яке нічого не знало, та щиро вірило, що десь воно таки має бути.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.9055209159851 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …