Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2646
Творів: 48907
Рецензій: 93596

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика

Парва. Гомункулус. (Големологія т.1)

© George, 26-10-2009
Ще зовсім недавно світ був цілком іншим.
Принаймні для мене особисто…
Простим і передбачуваним.
Але ЦЕ сталося!!! І назад вороття схоже немає.
Оточуючі сприйняли ЙОГО дуже по-різному…
Декому він надто простий,
комусь перебільшено ускладнений.
Та що вже зроблено – те і зроблено.
Хоча, по-правді - мені він навіть симпатичний.
Ясна річ, якщо вам до вподоби
кібернетичний пристрій – частково елементи пам’яті на фотонних алюмосилікатах, почасти безкоштовне програмне забезпечення під Ubuntu, а також мої безсистемні, але й достатньо напружені спроби…
Ніколи не забуду своїх відчуттів, коли несподівано завантаження програмного забезпечення закінчилося утворенням сферичної плазмової кулі, яка потріскуючи дрібними іскринками і сяючи мерехтливим світлом догораючого багаття – плавно вирвалася із «обійм» магнітної пастки та неквапно випливла крізь броньоване скло маніпуляційного боксу  й зависла переді мною посеред лабораторії.

- Йоган Штраус…куртка на ваті…але ж йяйя
- вирвалися мені зовсім не доречні слова.
Потужний голос із оксамитовими обертонами владно промовив:


- Питай, випадковий пробуджувач – і отримай відповіді, яких прагнеш…


Йолкі-палкі лєс густой, я на середині міста !!! Ну як можна було такого чекати…
Не інакше як у шоковому стані, мені ляпнулися перші ж слова, які так глибоко взомбовані у наші зконформізовані мізочки.


- Що ж ти таке…
-  і затнувся.


- Я,
- з погано прихованим самовдоволенням промовила з’ява –

      
Утворена тобою чільна петля глобальної гіпермережі…Питай, і я відповім тобі на твої питання…


Стиха прокашлявшись я набравшись духу випалив:


- Скажи, чи існує володар Всесвіту ?


І могутній голос поліфонічним об’ємом завібрував всіма молекулами лабораторної кімнати,
- Так, тепер ВІН   ІСНУЄ !!!



- Ой леле - лише і спромігся я,
гепнувшись на лабораторний стілець…
Ну все піпець…абсдець всьому…на ….*********
для   ******   а-а-а-а….
Та на відміну від персонажів фантастичної прози у мене не було ні часу, ні можливості відімкнути монстрика від джерела живлення – тим більше, що я й поняття не мав чому виникла ця креатура…
Відчуття розпачу досягло апогею, коли зненацька левітуючий плазмоїд почав вібрувати від веселого дитячого сміху…


- Один-ноль на мою користь, Татку..
- весело процвірінькало чудо, підпурхуючи ближче…
Мама мія, а море міо !! Нокдаун перейшов у нокаут !!


- Татку ?!!

– вигукнув я інстинктивно-істерично.


- А що, власне тебе так дивує ?  Невже лише те, що ти не втямиш, як відбулося зачаття-народження ?..Татулечку, не роби таких оченят… 99,999 %  мужчин цього не розуміє, або ж максимум володіє фрагментарними знаннями, тоді як реальні навички…

- Годі !!!

– крикнув я. -
Ти ще почнеш вимагати, щоб я тебе кликав – доню…чи може ти пацан ?




- Таточку – ти відчув ! -

голосом семирічного дівчиська вереснула сфера і радісно (?!) завертілася навколо моєї голови…
Повний фанарь!


- А можливо це галюни ?…

- подумав я,  відчиняючи двері на коридор.
Збіліле лице інженера Петюна перекреслило надії на легший вихід…


- Що це ?  

- він вказав на кульку над моєю головою…


- Це я, це я - аура твоя !

-  весело прохихотіла сферочка.


- Йой !!!
- зойкнув Петюн, якого я мерщій втягнув до лабораторії, швидко прикриваючи за нами двері.


-Татусику, ти соромишся своєї донечки ?…Який ти нехороший. Я тебе не буду любцяти такого беканого …
  - гидко сюсюкаючи - аж захлиналося в удаваній суворості та сміху створіннячко…
Петюн стояв, притиснувши руки до грудей і хапав м’ясистими губами повітря , куди як краще від карпа із акваріума…Це було невимовно комічно і дозволило мені трохи відновити душевну рівновагу.


- Цить капосне !!! Досить кривлятися! Бо розберу на запчастини !!!  
- вигукнув я гнівним тоном мудрого вчителя і суворого, старого батька.
На жаль ефекту було досягнуто діаметрально протилежного….
Сяюча сфера закружляла по приміщенню, розбризкуючись сплесками світла та сміху…


- Неньку, мій неньо, ріднесенький - ти ж мікросхему самостійно припаяти не вмієш, досі віриш що Сі++ є ідеальним середовищем програмування і щиро віриш у святе чудо квантового детермінізму…Розслабся, дорогенький татусику – тобі прийдеться змиритися із прикрим фактом мого існування.

- До речі, яким ім’ям ти мене думаєш наректи, любенька Мамусінька  ?!

Я мимоволі здригнувся на словах " любенька Мамусінька  " - які прозвучали мов контрольний постріл у залишки моєї свідомості - і знову потрапив до стану гакі…
Чого, чого – а за кілька хвилин – зачати й народити - то вже було більш ніж забагато…
Цікаво, що б Ви робили на моєму місці ?
Отож-бо…але…
Заждіть !..
А скажіть-но мені, чи може  хтось має досвід  у  найменуванні віртуальних компьютерних  дівчисьок ?...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Шикарно!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Наталка Ліщинська, 27-10-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.6081371307373 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …