Відшукала Ваш вірш, Віко, повернулась до нього, бо вразив ще як вперше читала... Який же гарний, на перший погляд, цей парк Кульпарковий, а скільки болю там, інколи невиліковного, і очі, і випрані душі незахищені, лиш гратами відгороджені... як же ж силь... |