

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	825
Творів:	12434
Рецензій:	19232

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Усе вже почалося

(Рецензія на твір: Все, автор: Олександр Ємець)

Вітати автора завжди приємно, особливо коли це вітання виникло від подиву і задоволення.
Поєднання комп"ютерного жаргону з високою лексикою, ризикуючи перетворитися на "фейк" (догоджаючи авторові), усеж таки можна вважати вдалою спробою. Бо не переобтяжено і бо виразно.
Розбити оповідь на такі дрібні розділи, очевидно, є просто невмінням якось інакше позначити розриви між простором чи настроєм, що змінюється з кінематографічною швидкістю. А втім, на те й жанр - оповідання, який не передбачає розлогості чи зайвих відволікань. Тому, на мою думку, варто абстрагуватися від немотивованого кадрування тексту і зосередитися на смислі - завжди-бо захоплювали експресивність та напруга, що її створює уривчаста оповідь.
Однозначно драматичним є "Я зробив свій вибір. Я змінив світ".
Максимально наближено до гамлетівського світосприйняття і подвійну коду оповідання. Кінець несподіваний, бо виходить далі за межі самого тексту, його нетривкості та непевності. Диплом, ікс-файли, модне слівце - це все лише кістки того світу, що пав до ніг нової живої думки - Я змінив світ.
Обраність чи манія велечі? Хто вирішує, де межі того світу, який кожному з нас дано змінювати?
Жити надаремно неможливо вже хочаб тому, що кожне діло відіб"ється у всесвіт, кожне слово - вплине на людину, що поруч тебе.
І тут з"являється - "Все не так". Розпач чи надія?
Забагато питань для такого короткого тексту, тому є ризик, що вони стануть лише сентенціями, риторикою, зайвим словом у нашому світі.
Торкає дійсно ось це: "Найгірше буває, коли розумієш. що життя не компілиться. Коли розумієш, що деякі компоненти просто випадають". Знахідка автора? Можливо, але навряд чи слід кидати таку думку напризволяще, не ілюструючи її жодним прикладом з життя зовнішнього чи життя душі. Одна ця річ заслуговує на роман, чи, щонайменше, окреме оповідання.
Сумнівне для мого сприйняття одне: чи справді можна говорити про якісь плівки сну? Але це вже лишається на розсуд авторові.

Олександре, я раджу Вам почитати (чи ба перечитати) оповідання Хвильового, чим більше, тим краще. Знаєте, російськомовні прихильники "краткости таланта" перечитують Чехова. Нам з Вами це, я гадаю, ні до чого. За спасибі - спасибі. Експресивна проза сама по собі важке діло, дотримуйтеся лише одного - свого натхнення.
Я теж люблю писати оповідання, у мене ж вони балансують на межі потоку свідомості й складного синтаксичного переобтяженого лихослів"я. Та задоволення від прози, на відміну від кайфу рими у поезії, криється в умінні, на мій погляд, сказати так, щоб не більше - і не менше. Пишіть ще.

Спасибі за рецензію)
Напевно, в мене всі наявні оповідання страждають на розривність. Багато чого хочеться вмістити, причому не використовуючи великих обсягів. Стисло і наповнено.

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0100800991058 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design